Зернова угода не працює. Чи достатньо альтернативних шляхів
18 липня 2023 р.
Отже, Росія відмовилась продовжити "зернову угоду", укладену рік тому у Стамбулі за участю ООН, України, Туреччини та РФ задля вивезення зерна з українських морських портів в умовах повномасштабного російського вторгнення. Термін дії "зернової угоди" збіг у понеділок, 17 липня.
В Україні до такого розвитку подій готувалися вже давно. Український президент Володимир Зеленський того ж самого дня звернувся до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити функціонування "зернового коридору" в межах Чорноморської зернової ініціативи без Росії. "Це - найнадійніше. Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден", - заявив Зеленський у вечірньому відеозверненні.
Уряд України вже навіть створив фонд страхування від безпекових ризиків для судноплавних компаній, які й після виходу Росії із "зернової угоди" будуть готові продовжити транспортування українського зерна морем. "Це 20 мільярдів гривень, які закладені у держбюджеті, - повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, відповідаючи на запитання DW.
В Українській зерновій асоціації (УЗА) привітали готовність українського уряду гарантувати судновласникам відшкодування страхових виплат, пов'язаних з воєнними ризиками, адже страхові компанії такі ризики, як правило, не страхують. Крім того, як розповів у розмові з DW виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко, в Асоціації пропонують залучити до надання таких гарантій і Єврокомісію.
Читайте також: Що означає вихід Росії з "зернової угоди"
"Зернова угода" на умовах Росії - для України нецікаво
Сергій Іващенко вказує на те, що Україні не вигідно продовжувати дію "зернової угоди" на тих самих умовах, які діяли до цього, оскільки Росія максимально ускладнила проходження суден Чорним морем, безпідставно блокуючи їх, посилаючись на додаткові перевірки. "Через забаганки Росії - то вони будуть інспектувати, то не будуть, то затягують час - ми втратили близько 30 доларів на кожній тонні зерна", - каже Іващенко. За підрахунками УЗА, таким чином українські фермери втратили загалом більше одного мільярда доларів. "Без Росії, без цих простоїв ми отримаємо зниження логістичної вартості", - вважає Іващенко.
Олег Нів'євський з Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки вважає, що "зернова угода" була корисною для України лише на початку її реалізації. "Спочатку "зернова угода" дала можливість вивезти надлишки зерна минулого врожаю, але потім через примхи Росії була втрачена довіра до цього коридору, бо це додаткові кошти на страхування, покриття ризиків", - каже Нів'євський і закликає натомість швидше розвивати альтернативні шляхи експорту, аби в подальшому не залежати від дій Росії у Чорному морі.
Зараз Україні потрібно активно розширювати пропускну спроможність експорту на західних кордонах, інвестуючи в розбудову залізничних колій, у поглиблення русла річок для судноплавства, в розбудову перевалочних терміналів, наголошує Нів'євський.
Читайте також:Коментар: Вихід Росії із зернової угоди не сподобається Китаю
Альтернативні шляхи експорту українського зерна спрацювали
А втім, увесь цей час Україна не сиділа склавши руки. За даними міністерства аграрної політики та продовольства, завдяки "зерновій угоді" за рік Україна вивезла морем 32 мільйони тонн зерна та олії. Стільки ж, і навіть більше, а саме - 33 мільйона тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, за цей самий час було експортовано альтернативними шляхами.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, найбільш ефективним виявися шлях вивезення українського зерна річкою Дунай. За цей час Україна експортувала річкою близько 20 мільйонів тонн зерна та олії. Окрім цього, вдалося вивезти близько 10 мільйонів тонн зернових залізницею і три мільйони тонн автотранспортом.
"За відсутності морського зернового коридору ми плануємо ще більше завантажувати ці шляхи експорту й вийти на показники 40-42 мільйони тонн сумарно всіма трьома шляхами", - сказав Висоцький. За його словами, українські агровиробники вже інвестують у розбудову річкової портової інфраструктури. Він також повідомив, що нині тривають перемовини про спрощений документальний та ветеринарний контроль українського зерна на європейських кордонах, через що гальмується його транзит до європейських портів суходолом.
Читайте також: Бербок про експорт зерна: збільшимо вивезення Дунаєм
Ставка на Дунай
Цього року Україна планує зібрати понад 50 мільйонів тонн зернових. Близько 9 мільйонів тонн ще залишаються на складах з минулорічного врожаю. Наразі українські виробники основну ставку роблять на вивезення своєї продукції Дунаєм. Україна має можливість відвантажувати збіжжя в дунайських портах Ізмаїла та Рені. Щоб дістатися Чорного моря, суднам потрібно пройти або Сулінським каналом, або гирлом Бистрим. Ці канали не передбачені для проходжень великовантажних суден, тому Україна розробила проєкт "якірних стоянок", аби великовантажні судна могли вивозити зерно Дунаєм не сідаючи на мілину.
"У наших дунайських портах велике судно навантажується неповністю, потім судно виходить на глибшу воду на стику в районі Чорного моря, де глибина дозволяє і на цей корабель довантажується зерно з барж", - пояснює ідею "якірних стоянок" виконавчий директор Української зернової асоціації Сергій Іващенко. Для реалізації цього проєкту Україна визначила кілька точок для таких стоянок у територіальних водах Румунії та України.
"У нас є підтримка Єврокомісіі по цьому проєкту та нового уряду Румунії, однак потрібно ще пропрацювати нормативну базу румунської сторони, аби ми могли робити такі перевантаження", - каже Іващенко.
Вузькі місця вивезення збіжжя через ЄС
Україна серйозно замислилась і над розбудовою європейської колії на території України. Адже головна перешкода ефективному залізничному сполученню України з країнами ЄС - це різна ширина залізничних колій. Ширина колії в Україні - 1520 мм, у ЄС - 1435 мм. "Мета полягає в тому, щоб розвинути мережу європейської колії всередині України, з'єднавши найбільші населені пункти та нові промислові та економічні центри з країнами ЄС. Це в свою чергу сприятиме кращій логістиці товарів", - написала пресслужба міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з посиланням на слова віце-прем'єр-міністр з відновлення України Олександра Кубракова.
Однак не тільки це стоїть на заваді збільшенню залізних перевезень українського зерна залізницею. "У кожної європейської країни свої правила залізничних перевезень. Якщо у нас повний поїзд це 45 вантажних вагонів, то в європейських країнах - 25 вагонів. Тобто якщо ми веземо зерно залізницею, то на кордоні ми маємо половину наших вагонів десь відставити, а тільки половина поїде далі. Через це відбувається транзитна затримка", - пояснює виконавчий директор Української зернової асоціації Сергій Іващенко.
Робота на перспективу
Засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський переконаний: якщо в українських сільгоспвиробників буде впевненість у тому, що вони зможуть безперешкодно продати вирощене зерно за кордон, незалежно від того, діє морський зерновий коридор чи ні, то вони не будуть зменшувати посівні площі, і українська аграрна галузь розвиватиметься.
"Західний напрямок експорту зерна потрібно розвивати попри все. Бо це залежить від нас, і ми можемо на це впливати. Зерновий коридор морем, на жаль, залежить від політики, яка зав'язана на Росії. Нам це не вигідно", сказав Нів'євський.