Орел зі свастикою не стане голубом миру
23 червня 2023 р.У червні увагу ЗМІ в Уругваї та Німеччині знову привернули дискусії про 350-кілограмового нацистського бронзового орла зі свастикою, що був встановлений на кормі важкого крейсера "третього рейху" - "Адмірал граф Шпеє" ("Admiral Graf Spee"). Цей військовий корабель зазнав ушкоджень під час однієї з перших великих морських битв Другої світової війни у 1939 році і незабаром був затоплений командою неподалік уругвайського міста Монтевідео в затоці Ла-Плата.
Орла було піднято з дна ще 2006 року приватною фірмою, яка мала намір продати цей та інші об'єкти, знайдені на місці затоплення крейсера. Проте уряд Уругваю перешкодив цим планам через побоювання, що проблемний артефакт потрапить до рук неонацистів.
Читайте також: "Щоденники Гітлера" - неперевершений фейк німецьких ЗМІ
Довгі суперечки про нацистський артефакт
Компанія намагалася оскаржити це рішення в суді, спочатку досягла позитивного результату, але відтак вища інстанція підтримала позицію влади, після чого бронзова фігура офіційно перейшла у власність держави.
У 2010 році орла використовували як експонат виставки, присвяченої історії "Адмірала графа Шпеє", у підготовці якої брали участь німецькі науковці. Влада Німеччини тоді особливо наголосила на важливості роз'яснення історичного контексту під час демонстрації предметів такого штибу - символів нацистської диктатури.
Як повідомляє інформагентство dpa, у середині червня 2023 року президент Уругваю Луїс Альберт Лакальє Поу оголосив про плани розплавити фігуру, а потім використати бронзу для створення скульптури, що зображує голуба миру. Проєкт має здійснити відомий уругвайський художник Пабло Атчугаррі.
Проте вже за кілька днів глава держави повідомив, що змушений відмовитися від цього плану через різку критику з боку громадськості та членів урядової коаліції, які виступили проти знищення історичного артефакту.
Читайте також: Як у нацистській Німеччині переслідували гомосексуалів
"Адмірал граф Шпеє". Фотографії
Історія та обставини
Будівництво важкого крейсера "Адмірал граф Шпеє" на верфі у Вільгельмсгафені розпочали ще за часів Веймарської республіки в 1932 році, на воду його спустили через кілька років уже в "третьому рейху". До передачі флоту лінкора "Бісмарк" ("Bismarck") у 1939 році він був найпотужнішим німецьким військовим кораблем.
Ще до нападу нацистської Німеччини на Польщу крейсер відправили для патрулювання в південну частину Атлантики, де разом з іншими кораблями крігсмарине відразу після розв'язання війни він почав рейдерські дії - атакував британські трансатлантичні конвої.
За кілька місяців "Адмірал граф Шпеє" потопив загалом 11 торгових судів противника, які перевозили стратегічні вантажі з Південної Америки до Великобританії.
Затоплення крейсера та доля команди
У середині грудня 1939 року відбувся бій поблизу Ла-Плати, в якому брали участь британські важкий крейсер "Екстер" та легкі крейсери "Аякс" та "Ахіллес". В результаті цієї битви "Адмірал граф Шпеє" зазнав легких пошкоджень, але потребував ремонту, поповнення запасів та боєприпасів, для чого попрямував до порту Монтевідео.
Однак влада Уругваю дозволила лише 72-годинну стоянку - відповідно до чинних міжнародних правил. Цього було замало. Тоді британська розвідка успішно поширила в місті хибні чутки про те, що на виході із затоки "Адмірала графа Шпеє" очікує потужна ескадра супротивника.
Капітан цур зеє Ганс Ланґсдорфф (Hans Langsdorff) повідомив про це в Берлін і попросив дозвіл затопити корабель, щоб він не дістався англійцям. Командування "третього рейху" схвалило запит, після чого крейсер залишив порт і був затоплений командою неподалік Монтевідео в районі курорту Пунта-дель-Есте, але вже в міжнародній акваторії.
Глибина в цьому місці була невелика, тому корабель спочатку пішов під воду не повністю. Пізніше, до першого сильного шторму, британські військові зняли деяке обладнання та озброєння з "Адмірала графа Шпеє", після чого його було частково розібрано на металобрухт.
Команда, що залишила крейсер перед затопленням, була інтернована в Уругваї та Аргентині. Капітан Ганс Ланґсдорф за кілька днів вчинив самогубство у Буенос-Айресі.