Ісландія все ж платитиме за рахунками
17 лютого 2011 р.
Ця сага триває понад два роки, але нарешті близька до кінця. Історія ісландського банку Іcesave, з якого і почався відлік кризових проблем цілої Ісландії, відображає глобальну фінансову кризу у цілому. Банк вів свою діяльність у Великобританії та Нідерландах і пропонував клієнтам з депозитними рахунками високі відсотки. Але у розпал фінансової кризи в інвесторів почали закрадатися сумніви щодо стабільності банку, як і в цілому ісландської економіки. У жовтні 2008-го банк таки луснув. Вкладники, між тим, домагалися повернення своїх грошей. Врешті-решт вони їх отримали, але з балансу урядів власних країн, а не від Ісландії, де на референдумі ідею відшкодувань було відхилено 93-ма відсотками голосів проти.
Пом’якшення вимог
Кількість вкладників банку Іcesave перевищувала кількість населення Ісландії - це 320 тисяч. Лише торік ісландська економіка почала демонструвати перші ознаки одужання, а з продажем майна збанкрутілого банку держава отримала більше грошей, ніж було прогнозовано. Втім, найголовнішим фактором, який уможливив знайдення компромісу з виплат, стало пом’якшення умов погашення боргу з боку Великобританії та Нідерландів. Все ж Рейк’явік поверне близько 4 мільярдів євро. "Гадаю дедалі більше людей зараз розуміють, що те, що сталося є результатом ігор пожадливих банкірів. Було б несправедливим змушувати страждати через це маленьку країну", - каже Джон Даніельссон, експерт лондонської школи економіки.
Заявка на вступ
Влітку 2010-го Ісландія розпочала переговори з метою вступу до Європейського союзу. Незважаючи на хороші передумови до вступу, проблема виплат Іcesave досі стояла на заваді прогресу на переговорах. "Євросоюз надсилав двозначні сигнали в питанні приєднання, - каже Даніельссон, - З одного боку у Брюсселі кажуть, що проблема виплат не була перешкодою, з іншого боку Лондон та Гаага погрожували блокувати вступ Ісландії у разі відсутності вирішення проблеми виплат", - нагадує експерт.
Після схвалення компромісного пакту парламентом його ще має підписати президент Ісландії. Водночас онлайн-петиція, яка закликає главу держави ветувати документ набирає дедалі більшої підтримки. Понад 30 тисяч осіб вже поставили свій підпис під нею. Та, на думку оглядачів, шанси накладання вето президентом є дуже низькими.
Автор: Ендрю Бовен, Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе