Ісландці не хочуть платити борги
7 березня 2010 р.
Близько 93 відсотків ісландців, що взяли участь у всенародному голосуванні 6 березня, виступили проти досягнутої минулого року домовленості з Великобританією та Нідерландами, згідно з якою Ісландія мусить виплатити урядам цих країн 3,8 мільярдів євро компенсації ( плюс ще 5,5 відсотків) до 2024 року. Ще п'ять відсотків просто зіпсували свої бюлетені. Ці кошти Нідерланди та Великобританія свого часу вже виплатили 300 тисячам своїх громадян, які втратили вклади внаслідок банкрутсва ісландського банку Icesave 2008 року.
Утім, результати нинішнього голосування не лише нікого не дивують, а й не відіграють жодної ролі у вирішенні проблеми. Навіть прем’єр-міністр Ісландії Йоганна Сіґурдардоттір не брала участь у референдумі, який, за власними словами, вважає безглуздим. Адже Лондон та Гаага вже запропонували Ісландії кращі умови повернення боргів.
Перемога демократії над комерцією
Натомість президент Ісландії Олафур Раґнар Ґрімссон вбачає у результатах референдуму «перемогу демократії над комерцією». А представники громадської опозиції назвали рішуче «ні» ісландців «чітким сигналом для Європи» про те, що Ісландія має право на справедливий розподіл спокути, оскільки усі країни є відповідальними за фінансову кризу.
Від того, наскільки швидко Рейк'явік досягне домовленості з Великобританією та Нідерландами, нині залежить отримання Ісландією кредиту від МВФ. Крім того, це допоможе усунути ще одну перепону на шляху вступу Ісландії до Європейського союзу.
Тетяна Бондаренко / Леся Юрченко / dpa, afp