Інвестиції у прогрес

Поки політики в ЄС гарячково шукають ліків від боргової інтоксикації, європейські підприємства розробляють власні стратегії. Бізнес не покладається на політиків, а самотужки хоче знайти сценарій, як, незважаючи на боргову кризу, вистояти в глобальній конкурентній боротьбі. Їхнє кредо просте: попри не найкращі фінансові часи вкладати більше коштів у дослідження та розробки. За даними одного європейського дослідження, провідні концерни планують щороку збільшувати свої інвестиції у прогрес у середньому на чотири відсотки.Найбільше розщедритися готова галузь інформаційних технологій. Тут інвестиції у розробки мають намір збільшити в середньому на 11 відсотків на рік. «Така позитивна тенденція має вирішальне значення для конкурентоздатності Європи», - зазначає Марі Ґеоґхеґан-Куінн, комісар ЄС з питань досліджень, інновацій та науки. Такі новини додають оптимізму й експертам з Інституту німецької економіки в Кельні. «Адже це засвідчує, що бізнес самотужки в скрутні економічні часи інвестує в дослідження та розробки», - зауважив в інтерв'ю Deutsche Welle експерт інституту з питань інновацій Олівер Коппель.

Економити на прогресі – собі дорожче

Фінансова криза відкрила очі на те, що може статися з країнами, які проспали прогрес. Греція, Італія, Іспанія за останнє десятиліття майже не збільшили інвестиції в дослідницьку галузь. А оскільки інновації є запорукою економічного зростання, «не дивно, що справи в цих країн нині не вельми добрі», каже експерт з питань інновацій. Не виключено, що європейські концерни зробили висновки з цього і вирішили всерйоз узятися за дослідження.

Утім, не варто узагальнювати позитивних тенденцій, згаданих у дослідженні. Його дані стосуються переважно великих концернів, які планують свій бюджет довгостроково. Криза єврозони ще не так відчутно позначилася на їхніх фінансах. «Натомість по малих та середніх підприємствах криза вдарила значно сильніше», - пояснює Коппель. Тому він вважає неправильним проектувати дані дослідження на загальну ситуацію з інвестиціями у розвиток.

Конкуренти не сплять

Комісар ЄС Марі Ґеоґхеґан-Куінн застерігає європейський бізнес від самопереоцінки: «Ми все ще залишаємося на провідних позиціях у багатьох галузях, але ми не можемо дозволити собі задовольнятися цим». У Європі хоч і публікується більше наукових праць, ніж у США, але американські дослідження частіше цитуються, аніж європейські, тобто - якість програє кількості.«Крім того, конкуренція стала жорсткішою, відколи Китай та інші нові індустріальні країни вступили у змагання», - додає Марі Ґеоґхеґан-Куінн. З одного боку, поява нових потужних економічних гравців на руку європейським виробникам, адже Китай, приміром, є важливим ринком для експорту європейських товарів. Крім того, це створює нові можливості для міжнародної співпраці та нових вагомих проектів у сфері досліджень та розробок. Щоправда, така співпраця часто застопорюється там, де починається проблема захисту авторських прав, піратства та економічного шпигунства.

Стимул для інноваційного духуАби підтримати інноваційний дух, експерт Олівер Коппель пропонує, аби Брюссель спонукав країни-члени до податкових пільг у цій галузі. Тоді підприємство, приміром, знало б, що інвестуючи 1000 євро в розробки, 250 євро отримає від держави назад, каже він. «Це був би надзвичайно ефективний інструмент стимулювання розробок та досліджень», - переконаний експерт з питань інновацій.