Пристрасті довкола помилування

Deutsche Welle: Пане Тенноку, яка, на Вашу думку, ймовірність підписання Угоди про асоціацію ЄС з Україною у листопаді?

Чарльз Теннок: Гадаю, шанси України дуже високі. Принаймні поки що вона має велику підтримку, оскільки в Брюсселі роздратовані тим, що Росія шантажує колишні радянські країни - такі, як Вірменія, Грузія, Молдова - і чинить на них безпрецедентний тиск, аби вони приєдналися до Митного союзу. Росія спробувала зробити це і з Києвом, але Україна набагато більша і має можливості протистояти Москві. Крім того, я вважаю, що український бізнес, який є також жаданою метою російських олігархів, заохочуватиме свій уряд у протистоянні Кремлю і підтримуватиме українську економіку й суверенітет.

На вашу думку, українська влада повинна неодмінно знайти можливість, щоб дозволити Юлії Тимошенко виїхати на лікування до Німеччини?

Гадаю, питання вибіркового правосуддя і справи Юлії Тимошенко - нині найголовніший момент у підписанні Угоди про асоціацію. Цими вихідними у мас-медіа прокотилася хвиля радісного збудження з приводу того, що Юлія Тимошенко прийняла пропозицію Кокса-Квасьневського пройти лікування у Німеччині, і що її, ймовірно, випустять з тюрми. Але з’ясувалося, що ця радість була передчасною. (…) Гадаю, у цьому випадку найоптимальнішим виходом може стати лише президентське помилування, як це було з Юрієм Луценком. І я можу лише собі уявити, під яким надзвичайним тиском перебуває нині президент Янукович, яких зусиль йому коштує переступити через себе і зробити те, чого він не хотів - випустити з тюрми свого найсерйознішого політичного опонента Юлію Тимошенко, підписавши її помилування. Але якщо це трапиться, то це буде прийнятний і зрозумілий для 28 країн-членів ЄС хід, достатній для підписання асоціації.

Чи бачили вже ви текст звіту Кокса-Квасьневського?

Ні, він ще не оприлюднений. Але я особисто знайомий з цими двома політиками і знаю, як багато вони працювали над цією ініціативою для того, щоб вона спрацювала і дала свої результати. Я не знаю, про що йтиметься у звіті, але мені сказали, що Кокс і Квасневський налаштовані дуже оптимістично з приводу вирішення справи Тимошенко.

Існують побоювання, що Росія вдасться до якоїсь провокації напередодні саміту у Вільнюсі. Адже українці добре знають, що Росія не відмовиться так легко від країни, яку довго вважала своєю територією. Ви поділяєте цю стурбованість?

Це те, що я називаю "страхом перед російським ведмедем". І я можу це зрозуміти. Адже Росія тривалий час поширювала свій вплив на Україну спочатку як царська, згодом як радянська імперія. Путін має своєрідне бачення світу, він хоче поновити авторитет Москви як найбільшого міжнародного гравця, і повернення Києва у сферу впливу Кремля могло б стати його найбільшим досягненням. Але у сучасному глобалізованому й відкритому світі Росія не може робити все, що їй заманеться. Якщо вона продовжуватиме економічний шантаж України, то це лише пришвидшить диверсифікацію українського енергетичного ринку та ринків збуту. Росія втратила Україну ще 20 років тому, коли Київ проголосив незалежність, яку підтримали навіть шахтарі Донбасу. Тому Кремлю доведеться змиритися з думкою, що відродити СРСР - нездійснення мрія, бо світ рухається вперед.

Я особисто вважаю, що під час "помаранчевої революції" ми втратили чудову нагоду дати Україні чіткий сигнал, що її подальше майбутнє - членство в ЄС. Я відстоював цю позицію і говорив не раз, що тоді ЄС припустився великої помилки. Адже було відвертим абсурдом назвати, наприклад, Албанію потенційним кандидатом на членство в ЄС, водночас розглядаючи Україну лише як колишню радянську республіку. До речі, тоді це зробило Україну вразливою для тиску Росії. Але сьогодні я обережно оптимістичний з приводу того, що в листопаді Україна отримає гарну звістку.

Якщо уявити собі гіпотетичну картину: на ранок після успішного для України та Молдови Вільнюського саміту надходить повідомлення, що вантажі цих країн заблоковані на російському кордоні. Як реагуватиме Євросоюз?

Якщо Росія поводитиме себе абсолютно неприйнятно, ми будемо змушені розглянути застосування торговельних санкцій. Європейський ринок збуту для російської нафти, газу, горілки надзвичайно великий. І якщо вони шантажуватимуть Україну, запровадять торгівельне ембарго, тоді ми проведемо рятувальну місію, адже вибір економічних важелів, які можуть застосувати ЄС та США, доволі широкий. Треба бути готовим, що Росія тиснутиме на країни Східного партнерства, але не думаю, що їй це вдасться.

Чарльз Теннок - депутат Європарламенту з 1999 року. Представляє політичну групу "Європейських консерваторів і реформістів", член Комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики, відомий прихильник України в Європі.