Чому ЄС не втручається у відносини Мадрида і Барселони
11 жовтня 2017 р.Попри те, що Брюссель вважає суперечку щодо незалежності Каталонії внутрішнім питанням Іспанії, його активно обговорюють у ЄС. Так, ця тема дискутувалася у вівторок, 10 жовтня, на зустрічі міністрів фінансів країн-членів Євросоюзу. Вона відбулася у Люксембурзі за кілька годин до засідання каталонського парламенту, на якому виступив глава уряду автономії Карлес Пучдемон із заявою про "відкладення" незалежності Каталонії.
За словами міністра фінансів Австрії Ганса Йорґа Шеллінґа (Hans Jörg Schelling), неможливо оцінити, якими будуть наслідки вступу в силу символічної декларації про незалежність. Він, однак, не вірить, що ситуація виллється у кризу євро та Євросоюзу загалом.
Криза в Іспанії "набагато серйозніша, ніж Brexit", оскільки вона "загрожує духу європейської інтеграції", заявив співголова фракції Зелених у Європарламенті Філіпп Ламбертс невдовзі після проведення референдуму про незалежність Каталонії. Деякі депутати закликали Єврокомісію виступити посередницею в суперечці між Мадридом та Барселоною. Вони переконані, що її віце-президент Франс Тіммерманс, який відповідає за покращення правового регулювання та міжінституційні відносини в ЄС, повинен втрутитися у ситуацію, яка склалася між урядом Іспанії та сепаратистським рухом у Каталонії.
Вимоги депутатів Європарламенту підтримали й деякі каталонські політики. Однак у Євросоюзі неодноразово давали чітко зрозуміти, що дотримуються нейтралітету в суперечці про незалежність Каталонії.
Брюссель зберігає нейтралітет
"Мова йде про процеси і державний устрій у країні-члені ЄС, Іспанії, у які Єврокомісія не втручається", - неодноразово наголошував офіційний представник відомства Маргаритіс Схінас. За його словами, це "внутрішнє питання Іспанії, із яким треба розбиратися у відповідності з конституційним ладом Іспанії". При цьому Схінас закликав обидві сторони "перейти від конфронтації до діалогу", оскільки "насилля ніколи не може бути засобом вирішення політичної суперечки".
Єврокомісія відмовилася визнавати результати каталонського референдуму, назвавши його незаконним. У відомстві сподіваються, що іспанський прем'єр Маріано Рахой упорається із ситуацією, що склалася.
Що стосується вимоги, щоб ЄС виступив посередником у суперечці між Каталонією та іспанською владою, Брюссель наголошує, що може взяти на себе цю роль тільки в тому разі, якщо про це попросять обидві сторони конфлікту. Однак Іспанія, чий Конституційний суд оголосив каталонський референдум незаконним, поки з таким проханням не зверталася.
Іспанії не потрібен посередник
Більше того, депутат іспанської Народної партії Естебан Гонсалес Понс, який входить у Європарламенті до фракції Європейської народної партії, заявив, що Іспанії не потрібен ні опікун, ні посередник. Він наголосив, що рішення про те, буде країна єдиною чи розколотою, може ухвалити тільки Іспанія.
Євродепутат також попередив, що крок каталонців може призвести до "ефекту доміно на всьому континенті". Такі побоювання звучать і у Брюсселі. Там вважають, що відділення Каталонії може створити прецедент, який послугує сигналом до дії для сепаратистів у інших країнах ЄС - наприклад, у Бельгії та Франції.
Потрібне політичне рішення
Перед каталонським референдумом, проведеним 1 жовтня, у Єврокомісії чітко дали зрозуміти, що як незалежна держава Каталонія вже не буде членом ЄС та повинна буде подати заявку на членство. Про те ж саме попереджали й Шотландію перед її референдумом про незалежність у 2014 році. Однак голосування про можливий вихід Шотландії зі складу Великобританії, на думку влади ЄС, мало зовсім інші передумови, оскільки було узгоджене з Лондоном.
"Політичні кризи у країні-члені ЄС завжди мають загальноєвропейський масштаб", - наголосив у Брюсселі євродепутат від німецьких соціал-демократів Йо Ляйнен (Jo Leinen), який входить до Конституційного комітету Європарламенту. Він закликав Маріано Рахоя та Карлеса Пучдемона "терміново повернутися за стіл переговорів". У партії вважають, що Єврокомісія повинна запропонувати сторонам свою допомогу у вирішенні конфлікту, але діяти як нейтральний посередник, не стаючи на чийсь бік.
Голова фракції лібералів у Європарламенті Гі Верхофстадт також переконаний, що і влада в Мадриді, і каталонці повинні шукати способи деескалації конфлікту. "Ми просунемося уперед лише за рахунок політичного рішення, яке поважало б конституцію і правопорядок, і в ухваленні якого брали б участь усі сторони, включаючи опозицію у каталонському парламенті", - заявив політик.
Він також виступив проти втручання Єврокомісії у внутрішні справи Іспанії та різко засудив застосування сили іспанцями та каталонцями, назвавши це "абсолютно неприйнятним".
Туманні перспективи Каталонії
Навіть якщо символічна декларація про незалежність від Іспанії, поставлена "на паузу" урядом Каталонії, вступить у силу, дуже малоймовірно, що котрась із країн ЄС її визнає. У 2014 році Каталонія вже проводила так зване консультативне опитування про незалежність.
Тоді звернення влади автономії до країн-членів ЄС із проханням про підтримку так і не знайшло відгуку серед лідерів ЄС. А після нинішнього референдуму Париж заявив, що відмовиться визнавати Каталонію як окрему державу у випадку одностороннього проголошення незалежності. За словами французької міністерки з європейських справ Наталі Луазо, результати референдуму про незалежність Каталонії, який ЄС визнав незаконним, не можуть визначити статус регіону.
Уряд же Іспанії на чолі з прем'єром Рахоєм наполягає на державній цілісності країни, а це означає, що Мадрид ані визнає відділення Каталонії, ані підтримає заявку на її вступ до Євросоюзу.