Чому Казахстан поспішає обрати президента?
10 квітня 2019 р.
Позачергові вибори президента Казахстану відбудуться за два місяці, 9 червня 2019 року. Про це у своєму телевізійному зверненні оголосив чинний глава держави Касим-Жомарт Токаєв і підписав у вівторок, 9 квітня, відповідний указ.
Як встигнути до дострокових виборів?
Звістка про настільки швидкі вибори стала несподіванкою для спостерігачів у Казахстані. Адже висунення кандидатів, якщо виходити з Основного закону, у цьому випадку має завершитися до вечора 10 квітня! "Питання про дату президентських виборів в Казахстані містило протиріччя, пов'язані з розбіжностями в Конституції через попередні дострокові вибори. Це давало підстави вважати, що нинішні вибори теж будуть достроковими", - говорить в інтерв'ю DW співробітниця берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Беате Ешмент (Beate Eschment). Але призначена нині дата набагато випереджає очікування спостерігачів. Це, втім, не означає, що такий план не був заздалегідь підготовлений найближчим оточенням Назарбаєва. "Ніхто не чекав його відставки 19 березня, але я впевнена, що тоді це теж не було спонтанним кроком. Припускаю, що вже тоді було визначено, коли призначити найбільш близьку за часом дату для виборів", - вважає Беате Ешмент.
"Після відставки Нурсултана Назарбаєва і до недавнього часу в казахстанському експертному середовищі існувала думка, що вибори відбудуться мало не в квітні 2020 року, або, якщо раніше, то в грудні 2019 року. Були суперечки, які терміни обере Конституційна рада, обговорювали прогалини, зумовлені розбіжностями в Конституції щодо дострокових і недострокових виборів, і як даність сприймалося те, що країна щонайменше до кінця року буде очікувати виборів та неспішно до них готуватися", - описує стан справ співробітник Інституту країн СНД в Москві Андрій Грозін.
Проте з 19 березня, коли Назарбаєв оголосив про відставку, мало би бути очевидно, продовжує він, що "державний апарат не може перебувати як мінімум дві третини року у напівпідвішеному стані, коли не зрозуміло, хто втримається на своїх посадах, хто з людей при владі втратить в бізнесі, а хто чужий бізнес отримає".
Позиції Токаєва на виборах домінують?
Враховуючи нинішню ситуацію, позиції Токаєва на президентських виборах у червні видаються Грозіну найбільш домінуючими. Проте він наголошує на тому, що найближчим часом правляча партія "Нур Отан" має визначитися з кандидатом, і він, на думку експерта, буде наступником та переможе на виборах.
Дещо інакше бачить ситуацію казахстанський політолог Петро Своік. Нурсултан Назарбаєв отримав владу у Казахстані в Москві від радянського Політбюро, нагадує експерт. "Попри всі напади опозиції, до якої і я належав, він свою владу над республікою трансформував не в якусь одну організацію, а підпорядкував собі всю державу як таку. Він нічого не віддав навіть під мінімальне самоврядування. Тому і передача влади в такій системі відбувається цілком, тієї ж секунди, коли він її передає. Назад дороги немає", - пояснює співрозмовник DW.
"І тут у Назарбаєва з Токаєвим утворюється подвійне зчеплення", - зазначає Своік. Щойно він передав владу, наступник одразу ж ініціював назвати його іменем столицю. Причому з порушеннями Конституції, що тільки сприяє зчепленню. Нині сам Касим-Жомарт Токаєв не зможе відректися від цієї дії. "А якщо не він стане главою держави, то в системі азіатської сакральної логіки конструкція зі столицею Нурсултаном починає валитися. Виходить, "не та" людина назвала столицю, до того ж порушивши при цьому Основний закон", - говорить експерт.
Іще одне зчеплення, за його словами, - це на рідкість прискорений, "достроковий" візит ще не обраного, а лише призначеного президента Казахстану до Москви. Це такий собі аналог московської легітимації Назарбаєва для його наступника. "Зауважте, що за підсумками зустрічі Володимира Путіна і Касим-Жомарт Токаєва було заявлено про узгодження ще кількох наступних зустрічей. Це більше ніж достатній набір на користь того, що транзит відбувся, Касим-Жомарт Токаєв буде обраний, а самі вибори стануть формальністю", - каже Петро Своік.
Чому Назарбаєв поспішає обрати наступника?
Однозначного пояснення того, чому вибори призначені вже на червень цього року, у політолога немає. За його словами, логічно було би, якби відставка президента відбулася перед звичайними виборами, на яких він би просто не висунув свою кандидатуру. Чекати залишалося не довго, за Конституцією - до першої неділі грудня цього року. І зараз було би логічно на початку осені оголосити про вибори, провести з'їзд партії "Нур Отан", висунути на ньому своїм кандидатом Касим-Жомарт Токаєва, а в грудні провести вибори за Конституцією. "Чим нинішній форсаж визначається? Або станом здоров'я Нурсултана Абишевича, який змушує підганяти ситуацію, або тим, що сам Касим-Жомарт Токаєв хоче скоріше здобути легітимність, отримавши владу в "системі ніпель", де назад дороги немає, і в якій Назарбаєв не зможе оголосити, що помилився з наступником", - розмірковує Своік.
Натомість Беате Ешмент більш обережна в прогнозі. "Мені дуже складно сказати, хто в нинішній ситуації виграє від такої близької дати виборів і хто опиниться серед кандидатів. Мені важко собі уявити їхньою учасницею Даригу Назарбаєву, як через те, що вона жінка, так і тому, що її репутація в країні залишає бажати кращого. І в такій складній ситуації, в якій перебуває Казахстан, просунути її як президентку - це великий ризик. Стосовно Касима-Жомарта Токаєва, то у нього в країні, на відміну від зарубіжжя, взагалі немає жодної репутації, окрім як апаратника і вірної Назарбаєву людини. І здобути позитивну репутацію з квітня до червня - це складне завдання. Тим більше в ситуації, коли, як і раніше, на всіх заходах в Казахстані, які я спостерігаю, увага приділяється не йому, а Назарбаєву", - вважає експертка.
Тим часом слідом за повідомленням про дату президентських виборів у казахстанських ЗМІ з'явилася інформація із посиланням на помічницю Дариги Назарбаєвої про те, що старша дочка екс-президента не має наміру балотуватися на майбутніх виборах. Нині вона обіймає посаду спікера Сенату і, згідно з Конституцією республіки, має виконувати обов'язки глави держави в надзвичайних ситуаціях, коли президент цього зробити не може.