Назарбаєв: відставка аксакала
19 березня 2019 р.
Телевізійне звернення до народу, анонсоване незадовго до його виголошення, позначило кінець системи влади, на створення якої пішло майже 30 років. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив у вівторок, 19 березня, про свою відставку. "Я прийняв рішення припинити свої повноваження в якості президента", - сказав 78-річний лідер колишньої радянської республіки у Центральній Азії. Згідно з конституцією країни, повноваження президента виконуватиме голова Сенату парламенту Касим-Жомарт Токаєв. Дата нових виборів поки невідома. Це - другий випадок після розпаду СРСР, коли чинний президент однієї з пострадянських республік добровільно подав у відставку. Однак на відміну від Бориса Єльцина у 1999 році Назарбаєв у своєму зверненні не назвав наступника.
Для аналітиків, серед яких експерт берлінського фонду "Наука і політика" Себастіан Шик (Sebastian Schiek), відставка Назарбаєва не стала великою несподіванкою. "Чутки ходили вже давно", - сказав Шик у розмові з DW. Окрім того, упродовж останніх років у країні була ухвалена низка законів, які вказували на подальшу зміну влади, додає оглядач. За його словами, один із ухвалених законів передбачав, що після відставки президент залишається главою Ради безпеки і зберігає контроль над силами безпеки країни. У такій авторитарній державі як Казахстан і за такої персоналізованої системи "подавати у відставку президентові небезпечно", вважає Шик. Саме тому, на його думку, для Назарбаєва було важливо "зберегти інструменти влади, аби захистити самого себе".
Батько-засновник проти волі
Перебування Назарбаєва при владі стало рекордним для пострадянського простору. Після смерті його узбецького колеги Іслама Карімова у вересні 2016 року Назарбаєв також став єдиним чинним президентом, який прийшов до влади ще за радянських часів. Він вирізнявся зусиллями, спрямованими на збереження СРСР, та іміджем поміркованого керманича у нестабільному регіоні, сповненому диктаторів.
Народжений у 1940 році Назарбаєв походить із простої родини. Металург за освітою зробив стрімку кар'єру в Комуністичній партії Радянського Союзу - у 1980-х роках він обіймав посади секретаря ЦК Компартії Казахстану і голови Ради міністрів Казахської РСР. Після розпаду СРСР у 1991 році він очолив рух Казахстану до незалежності як його перший президент і залишився на чолі держави. У країні виросли цілі покоління, які знали лише одного президента - Нурсултана Назарбаєва.
На відміну від провідних політиків у інших пострадянських республіках Назарбаєв не був палким прихильником незалежності від Москви. Коли останній очільник СРСР Михайло Горбачов у 1991 році хотів реформувати підважену кризою державу, Назарбаєва міг стати новим главою її уряду. Однак до цього не дійшло. Удома в Казахстані Назарбаєва з того часу вважають батьком-засновником країни.
Країна з нафтою і газом, а також без війни
Казахстан зі своїми 2,7 мільйона квадратних кілометрів території був за площею другою найбільшою республікою СРСР. Однак велика частина країни - це пустеля. У країні проживають лише 17 мільйонів осіб - як у Нідерландах, державі, територіально меншій за Казахстан у 65 разів.
Тоді як у багатьох інших пострадянських республіках перед і після розпаду СРСР спалахнули криваві конфлікти, у Казахстані подібного не сталося. Багато хто вбачає в цьому і заслугу Назарбаєва. Переважно мусульманська країна також не мала проблем з ісламізмом. Казахстан використав мир, аби стати важливим експортером нафти та газу.
Культ особи "вождя нації"
Наприкінці 1990-х років Назарбаєв наказав перенести казахстанську столицю із міста Алмати до Астани на півночі країни - міста із сучасною архітектурою, яке виросло посеред пустелі. Цим він також гарантував собі місце в підручниках з історії Казахстану.
Оглядачі характеризують політичну систему в Казахстані як автократію. Назарбаєв був єдиним повелителем, у слабкої опозиції шансів на владу не було. Назарбаєв перемагав на виборах із результатом, який видається неможливим не лише для демократій Заходу, але і для таких країн, як Росія. Востаннє його переобрали під час дострокових президентських виборів 2015 року із результатом 97,7 відсотка голосів. При цьому згідно з конституцією Казахстану президент має право обиратися лише на два терміни. Для Назарбаєва як засновника держави зробити виняток - він міг правити необмежений час.
Упродовж останніх років президентства у країні набирав розмаху культ особи Назарбаєва. Він був офіційно проголошений "єлбаси", що у перекладі з казахської означає "лідер нації". Цей титул гарантує його носієві та його родині, серед іншого, захист від кримінального переслідування. При цьому Назарбаєв тривалий час вважався поміркованим правителем. У країні не було силового придушення опозиції чи насильницького розгону протестів.
Тріщини в іміджі
Перші тріщини в начебто позитивному іміджі, який Казахстан мав за кордоном, з'явилися у 2007 році - після сварки президента і його колишнього зятя, впливового політика і бізнесмена Рахата Алієва. Обидва звинувачували одне одного в корупції. Алієв помер у лютому 2015 року у віденській в'язниці, де його звинувачували у вбивстві двох банкірів у Казахстані та відмиванні грошей. Офіційною причиною смерті Алієва вважаться самогубство.
У 2011 році тріщини проявилися і на рівні населення країни. У місті Жанаозен на заході Казахстану акція протесту працівників нафтової галузі була придушена правоохоронцями. У результаті насильства загинули понад десять людей. Назарбаєв оголосив надзвичайний стан. На заспокоєння ситуації знадобилися місяці.
Стратегічний альянс з Москвою
У зовнішній політиці й економічних питаннях Назарбаєв намагався мати хороші відносини як із Росією, так і з Заходом. Однак Москва була його найближчим союзником. На початку 2015 року Казахстан разом із Росією та Білоруссю заснували Євразійський економічний союз, проект престижу для Володимира Путіна.
Однак тісні зв'язки з Росією мали для Казахстану і негативні наслідки. Економіка країни також постраждала від західних санкцій, запроваджених проти Росії через кризу в Україні. Як і Росія, Казахстан зазнав збитків і через низькі ціни на нафту на світовому ринку.
Пантеон за життя
Незрозуміло, що саме підштовхнуло Нурсултана Назарбаєва до відставки, - літній вік і ослаблення чи погане економічне становище і зростання незадоволення серед населення, каже Себастіан Шик. Протести проти його влади відбувалися все частіше, зазначає аналітик. Наприкінці лютого президент відправив у відставку уряд. На думку експерта, це було "щось на кшталт удару з розпачу". Чіткого наступника Назарбаєва немає, зазначає Шик. Новий президент, на думку берлінського експерта, має розпочати децентралізацію, яку, проте, "не треба плутати з демократизацією".
Про час після свої смерті Назарбаєв, здається, також попіклувався. Екс-президент зможе спочити після смерті у розкішному пантеоні неподалік від столиці країни Астани. Побудову місця поховання для видатних політиків, науковців та митців розпочали у 2014 році. Однак ні для кого не секрет, що президент інвестував сотні мільйонів євро у пантеон перш за все для себе самого.