Газова інтеграція

Реформуючи свій енергетичний сектор з метою включення до європейського ринку, Україна ще не пройшла "точку неповернення" і може завернути в бік інтеграції у сфері енергетики з пострадянськими країнами. Остаточний вибір Києву доведеться зробити вже найближчими місяцями, оскільки роль країни як транзитера російських енергоносіїв до Євросоюзу неухильно падатиме. Таких висновків дійшли учасники засідання стратегічного дискусійного клубу під назвою "Соло на трубі: енергетична безпека України в контексті геополітичного вибору", який відбувся 22 квітня в Києві. Організаторами заходу виступили київський Інститут світової політики та Офіс зв'язку НАТО в Україні.

Брюссель обіцяє допомогу

Заступник директора секретаріату Енергетичного співтовариства Дірк Бушле у своєму виступі заявив про "позитивні зрушення" у виконанні Києвом своїх зобов'язань у межах членства в цій організації. Серед них Бушле назвав перші кроки з реформування українського енергосектору, а також диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв: "Це стосується реверсних поставок газу з Польщі та Словаччини, потенціал яких становить приблизно 10 мільярдів кубометрів".

Директор офісу зв'язку НАТО в Україні Марчин Кожіел підтвердив готовність альянсу надати допомогу Україні. Він повідомив про очікуване у майбутньому посилення залежності членів НАТО від постачань енергоносіїв і транспортних газопроводів. За словами Кожіела, це робить ще більш актуальною проблему диверсифікації джерел енергоносіїв, безпеки і надійності транспортних газопроводів, а також "загрози використовувати енергетичний чинник як важіль для політичного тиску".

Білорусизація України

Польський експерт у сфері енергетики Гжегош Громадський попередив, що останнім часом дедалі виразніше простежується тенденція перетворення України з транзитера газу до його споживача. У цьому зв'язку Громадський бачить для країни три можливих сценарії розвитку подій. Згідно з першим - Київ рішуче проводить реформу енергосфери, приєднується до Третього енергопакету ЄС, а також стає повноправним членом єдиного європейського енергоринку. Другий сценарій - створення газотранспортного консорціуму (ГТК) з Росією і подальша інтеграція в структури Митного союзу за прикладом Білорусі.

Третій сценарій - Київ зберігає свій нинішній статус, залишаючись між ЄС і Росією. Але оскільки "Україна стрімко втрачає свій транзитний козир", цей варіант видається експерту нереалістичним: "Часу для маневру в Києва залишається мало. Вибір енергетичної стратегії України - питання лише кількох місяців".

Таємничий консорціум

3 травня в Брюсселі заплановано проведення круглого столу, присвяченого формату тристороннього газотранспортного консорціуму (за участю ЄС, Росії та України - Ред.). На нього були запрошені і представники "Газпрому". Однак речник російського газового монополіста Сергій Купріянов повідомив, що представники "Газпрому" участі в заході не братимуть. "Звичайно, від "Газпрому" нікого не буде", - сказав він, додавши, що формат цього заходу "не зовсім зрозумілий".

18 квітня в Києві міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький підтвердив, що його міністерство веде консультації з Росією про створення ГТК. При цьому він не уточнив, чи буде консорціум тристороннім, за участю ЄС, або ж двостороннім українсько-російським.

Директор енергетичних програм українського центру "Номос" Михайло Гончар у своєму виступі в межах дискусійного клубу повідомив, що 2012-го року "Газпром" поставив на європейський ринок 113 мільярдів кубометрів газу, тоді як Норвегія - 107 мільярдів кубометрів. "Це означає, що маленька Норвегія вже цього або наступного року обійде "велику Росію" в постачанні газу на європейський ринок", - зазначив Гончар. За такої ситуації, за його словами, істотні конкурентні переваги "Газпрому" може дати українська газотранспортна система (ГТС). Особливо її підземні газосховища на самому кордоні з ЄС, які дозволяють забезпечувати газом європейців у пікові періоди споживання газу в зимові холоди.

Схема поглинання

Але це тільки одна з причин того, чому Москва хоче взяти під контроль українську ГТС, вважає Гончар. Він нагадав, що крім транзиту газу до країн Євросоюзу, українською ГТС ще і постачається паливо ключовим українським промисловим підприємствам. "Створення двостороннього консорціуму з Росією чи передача української ГТС в оренду "Газпрому" означає, що Москва отримає повний контроль над українською економікою, і Київ буде автоматично втягнутий в Митний союз, а відтак і в Євразійський союз", - попередив Михайло Гончар.

Його думку поділяє і колишній український прем'єр-міністр Юрій Єхануров. За його висловом, відносини України з "Газпромом" завжди були і будуть проблемними. "До них слід ставитися, як до примх безнадійно хворого родича: йому не відмовиш, оскільки він родич, але й бути цим занадто стурбованим теж не варто. Адже він все одно хворий безнадійно", - підсумував Єхануров.