У Європарламенті побачили всі ознаки диктатури в Росії

На пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі у середу, 11 березня, пройшли дебати на тему "Вбивство лідера російської опозиції Бориса Нємцова та стан демократії в Росії". Як зазначили багато промовців, ці дебати стали не лише можливістю віддати шану трагічно загиблому російському політику, якого чимало євродепутатів знали особисто, а й сформулювати з трибуни Європарламенту визначення політичному режиму, який панує в Росії.

Фракція "лівих" та позафракційні депутати, більшість з яких належить до так званої групи "друзі Путіна", майже у повному складі дебати з російського питання проігнорували.

Режим, який сам себе зруйнує

За словами верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні, яка відкрила дебати, зараз свобода слова, інакодумство та громадські організації існують в Росії під значним політичним тиском. Однак в ЄС усвідомлюють, що "cотні тисяч росіян виступають проти цього". Згадуючи про вбивство Бориса Нємцова, Могеріні назвала також імена Ганни Політковської, Сергія Магнітського, Олександра Литвиненка, зауваживши, що цих різних за родом діяльності людей, які намагалися протистояти російській владі, об’єднує те, що вони були фактично оголошені ворогами держави і загинули за нез’ясованих обставин.

"Жорстоким посланням Кремля усьому демократичному світові" назвала вбивство Бориса Нємцова латвійська депутатка від Європейської народної партії Сандра Калнієте, яка через відмову російської влади у в’їзді не змогла потрапити на похорон політика.

"Ми знаємо, що кожна диктатура зрештою руйнує себе сама, тому ми повинні запастися терпінням і чекати падіння режиму Путіна", - переконана Сандра Калнієте. "Пропагандистська машина Путіна" оволоділа думками росіян, вважає вона, тому демократичний світ "повинен підтримувати незалежних журналістів і спілкуватися з російською молоддю та опозицією".

Німецький депутат-соціаліст Кнут Флекенштайн також дотримується думки, що за допомогою "моторошної пропагандистської машини" в Росії і створюється та атмосфера, за якої "можливі політичні вбивства".

Не демократія, а сталінізм

"Чи є демократія в Росії?" – звернувся до залу з риторичним запитання польський консерватор Анджей Дуда - і перерахував головні ознаки політичного режиму сучасної Росії. За його словами, у цій країні давно не відбувалися чесні вибори, нехтують основними нормами конституції, відсутні незалежні суди і розвинене громадянське суспільство, а опозиційних політиків оголошують зрадниками. "Сучасна Росія, яка, крім усього цього, ще й відкрито порушує норми міжнародного права, не має нічого спільного з демократією", - зробив висновок польський політик.

А естонська представниця соціалістів у Європарламенті Мар'ю Лаурістін переконана, що "путінська Росія сповзає у найтемніші часи, схожі до 30-тих років минулого століття". "Ми бачимо формування нового сталінізму", - підкреслила вона.

Кремлю - санкції, росіянам - дружбу

Майже усі промовці наголошували на тому, що Євросоюз повинен продовжувати спілкування з громадянським суспільством Росії, яке фактично опинилося в заручниках офіційної політики Кремля. Нідерландський євродепутат-ліберал Ганс ван Баален вважає, що, з одного боку, ЄС має продовжити дію санкцій проти російської влади, але водночас "простягнути руку простим росіянам, яких ми любимо і поважаємо".

Словесна дуель

Виступ позафракційного депутата Жана-Люка Шафгаузера, який обрався до Європарламенту від французької правої партії "Національний фронт" і заслужив репутацію друга Кремля, викликав обурення в залі. Серед іншого він заявив, що партію Бориса Нємцова підтримує лише чотири відсотки росіян, тому неправильно називати його лідером російської опозиції. "Справжня опозиція в Росії - це комуністи, бо їх підтримує 20 відсотків населення", - заявив Жан-Люк Шафгаузер.

За ці слова голова комітету ЄП з питань зовнішньої політики Ельмар Брок назвав французького політика "посланцем" між лідеркою "Національного фронту" Марі Ле Пен та Путіним. "Сподіваюся, що ми скоро поговоримо у цій залі про плату від Путіна вашій партії", - сказав Ельмар Брок, натякаючи на інформацію, що російська влада надає відчутну фінансову підтримку "Національному фронту".

Репліка Ельмара Брока спричинила дуже емоційну реакцію французького політика, який почав вимагати від Брока відмовитися від своїх слів. "Інакше я подам на вас у суд за наклеп і, переконаний, виграю справу!" - вигукнув Жан-Люк Шафгаузер. Проте німецького політика ці погрози не налякали і він заявив, що його слова - не наклеп, а констатація вже відомого факту.

Євродепутати не вірять в офіційну версію щодо вбивства

У Європарламенті мало вірять в офіційну версію Кремля щодо виконавців і замовників убивства опозиційного політика. Член групи євроскептиків, литовець Валентінас Мацуроніс переконаний, що "за вбивство Бориса Нємцова відповідальне російське керівництво". Піддав сумніву "чеченську версію" і бельгійський консерватор Марк Демесмекер. "Борис Нємцов ніколи не виступав проти ісламу, а навпаки - закликав російське суспільство до толерантності в усіх її проявах", - сказав він.

За результатами дебатів у четвер, 12 березня, Європарламент ухвалить відповідну резолюцію. Всі сім політичних груп парламенту підготували свій варіант цього документа. Остаточний текст резолюції планується узгодити під час консультацій між представниками різних політичних сил.