У РФ спалахнув скандал довкола розкопок в урочищі Сандармох

Російське історичне та правозахисне товариство "Меморіал" обурене розкопками в урочищі Сандармох, котре стало місцем поховання тисяч жертв радянського терору з різних колишніх республік СРСР, у тому числі з України. "Меморіал" увечері вівторка, 13 серпня, спрямував до Генеральної прокурати РФ відкритого листа з проханням перевірити законність розкопок, котрі 12 серпня в урочищі розпочало російське військово-історичне товариство (РВІТ). 

На переконання "Меморіалу", метою розкопок РВІТ є "підтвердження гіпотези про те, що "насправді" в Сандармоху лежать рештки радянських військовополонених, розстріляних під час фінської окупації Карелії". У "Меморіалі" додали, що автори такої гіпотези не можуть навести на її підтвердження жодного доказу.

"На відміну від РВІТ, ми можемо поіменно назвати 6241 людину, знищену НКВС у районі станції "Ведмежа гора" у 1937-1938 роках, і можемо документально довести, що вони були розстріляні та поховані саме там, у лісовому урочищі, що нині має назву Сандармох", - наголошують у "Меморіалі".

Розкопки РВІТ на меморіальному кладовищі "Сандармох" правозахисники "Меморіалу" називають "нечуваним актом вандалізму та паплюження могил", який карається законами РФ. Це "наруга над пам'яттю" розстріляних в урочищі, вказують далі історики, і "спроба знову знищити пам'ять про них".

Водночас голова спілки пошукових загонів Карелії Олександр Осієв, котрий долучився до розкопок РВІТ на території меморіального кладовища, переконує, що їхня мета - "знайти червоноармійців". "Репресії нас не стосуються, ми, якщо на масове (поховання. - Ред.) натрапимо, відразу зупинимося", - пообіцяв Осієв. Два роки тому сам Осієв доводив, що у Сандармоху поховань військовополонений не може бути, нагадали в "Меморіалі".

Урочище Сандармох, що у Республіці Карелія в РФ, стало місцем страти співробітниками НКВС тисяч людей (називаються цифри до 9500 осіб), серед яких були відомі діячі науки і культури свого часу. Загинули в Сандармоху і сотні вихідців з України, зокрема митці Микола Куліш, Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний. Місце масових страт було знайдене експедицією "Меморіалу" у 1997 році.