Туризм у КНДР: за і проти поїздки до диктаторської країни
1 липня 2019 р.
Тури до Північної Кореї бронює рекордна кількість туристів, яким цікаво на власні очі побачити цю сумнозвісну країну. Але при цьому втікачі з КНДР, родичів та друзів яких північнокорейський режим кинув у в'язниці, воліли б, щоб туристи ліпше обрали інші напрямки для подорожей.
Туристів у КНДР більшає
Переважна більшість туристів прибуває до КНДР з сусіднього Китаю. За даними китайської державної газети Global Times, у першому півріччі 2019 року їхня кількість значно зросла. Так, протягом перших трьох місяців цього року кордон між КНР і КНДР перетинало майже дві тисячі осіб щодня. Північна Корея, яка має слабко розвинену туристичну інфраструктуру, включаючи готелі та ресторани, у березні оголосила про плани обмежити однією тисячею на день кількість туристів, що прибувають до країни.
Загалом же торік КНДР відвідало близько ста тисяч туристів. Вони подорожували виключко у складі туристичних груп - і їм у країні показали лише ті місця, які дозволяє бачити режим Кім Чен Ина. Серед цих місць - величезна площа Кім Ір Сена, на якій проводяться військові паради, Монумент ідей Чучхе - пам'ятник висотою 170 метрів, встановлений у 1982 році на честь 70-річчя Кім Ір Сена, а також копія будинку у горах Пектусан, у якому, як вчать північних корейців, народився батько нинішнього диктатора, Кім Чен Ір.
Фестиваль "Аріран"
Також туристів приваблює фестиваль "Аріран", в рамках якого тисячі дітей виконують масові музично-акробатичні танці зі складною хореографією, прославляючи свій народ і лідерів країни. Це відбувається на найбільшому у світі за розмірами Стадіоні Першого травня, який вміщує 114 тисяч глядачів. Цьогорічне шоу було несподівано скасоване після того, як Кім Чен Ин висловив своє невдоволення ним, і поки що залишається незрозумілим, коли фестиваль буде відновлено.
Але, попри це, туристи продовжують прибувати до країни. Один з втікачів з КНДР, Чу Чжун Бей, волів би, щоб цього не відбувалося. "Туристам не слід навіть показуватися у Північній Кореї. Будь-ким, хто туди приїжджає, маніпулює режим країни. Їм кажуть лише те, що влада КНДР хоче вкласти їм у вуха", - нарікає чоловік, який нині проживає у Південній Кореї.
Він з жалем констатує, що туристи, які не мають інших джерел інформації про справжнє життя у КНДР та не мають змоги побачити, наскільки жалюгідним життям живуть звичайні люди, повернуться звідти з переконанням, що Північна Корея є безпечним і щасливим місцем. "А вона не є безпечною і не є щасливою", - каже Чу Чжун Бей.
Він втік з КНДР у 2008 році після того, як розчарувався режимом країни. Його батько був політичним в'язнем, його заарештували, коли Чу було вісім років. Одну з його старших сестер також ув'язнили з політичних мотивів, і він не знає, чи вона досі жива. Він сподівається на це, але вже протягом кількох років навіть не намагається вийти з нею на зв'язок, щоб не наразити її на небезпеку у тому разі, якщо сили безпеки країни виявлять, що вона спілкується з кимось за межами КНДР. "Людям, що відвідують Північну Корею, розповідають про "перемогу ідеології Чучхе". Їм розповідають про велич родини Кім. Я знаю про це, оскільки саме цього мене вчили, коли я був школярем. Але це брехня", - розповідає Чу Чжун Бей .
Пропаганда і гроші
Хо Кван Іль, який очолює Комітет з демократизації КНДР у Сеулі, втік з Північної Кореї у 1985 році. Він бачить для Пхеньяна два мотиви у тому, щоб туристи і надалі приїжджали до країни: пропаганда і готівка у твердій валюті. "Відтоді як Організація Об'єднаних Націй запровадила санкції, КНДР справді доводиться виживати. Туризм є одним з кількох способів, якими вони все ще можуть заробити гроші", - каже він у розмові з DW.
Він стверджує, що ті гроші, які туристи витрачають в країні, надходять напряму до політичних фондів Кім Чен Ина. Далі він використовує ці ресурси, щоб купити лояльність політиків і військових і таким чином й надалі забезпечувати собі владу. "Туризм допомагає продовжувати життя режиму Північної Кореї. Я впевнений, що туристична галузь теж має підпасти під міжнародні санкції, щоб припинити потік грошей до Кіма", - вважає Хо Кван Іль.
Спілкування з зовнішнім світом
Але не усі поділяють таку точку зору. "Туризм не підтримує режим у Північній Кореї, а люди, які відвідали країну, не висловлюють свою підтримку режиму, - переконує Сімон Кокерелл, керівник турфірми Koryo Tours, яка організовує тури до КНДР. - Так само жодна туристична компанія, яка привозить відвідувачів до Китаю, не погодиться з тим, що вона підтримує китайський уряд".
Кокерелл також відкидає твердження про те, що гроші з туристичного сектора спрямовуються до уряду країни. Він наголошує, що готелі, ресторани та інші партнери його компанії у КНДР повинні оплачувати працю свого власного персоналу та мають інші поточні видатки.
"Більшість північних корейців ніколи не мають можливості поспілкуватися з іноземцем. Враження про іноземців у них складається лише з того, що їм розповідає про них їхній власний уряд. Тому коли вони зустрічають іноземців, вони бачать зовсім іншу картину", - аргументує свою позицію Кокерелл. І коли люди розуміють, що усе те, що їм раніше розповідала держава, було неправдою, вони починають ставити питання щодо інших "правд", якими їх годували протягом усього життя, підсумовує представник туристичної компанії.