"Нічого доброго немає. Хіба що ти сам робиш так, аби було" ("Es gibt nichts Gutes, außer: man tut es", цитата з вірша Еріха Кестнера, що у Німеччині стала крилатою. - Ред.). Справді вражає, як легко президент США долає на перший погляд нездоланні бар'єри та несподівано знову зрушує з місця процес пошуку рішення конфлікту на Корейському півострові. Якщо Кім Чен Ин має бажання, можна зустрітися та привітатися, написав Дональд Трамп у Twitter під час саміту G20 в Осаці, чому б ні?
Звісно ж, північнокорейський лідер вдячно прийняв це запрошення. Адже після невдалого саміту в Ханої начебто щирі відносини між Трампом та Кімом помітно охололи. Кім Чен Ин навіть запустив кілька ракет, щоби знову привернути до себе увагу.
Можна на хвилинку заскочити?
Два лідери зустрілися в Пханмунджомі - абсурдному місці, де північнокорейські та союзні війська з недовірою спостерігають одні за одними, місці, яке символізує всю абсурдність конфлікту, що зайшов у глухий кут. І, так само імпульсивно, під час зустрічі Трамп спитав Кіма, чи можна йому ненадовго зайти на територію КНДР. Кім помітно здивувався і сказав, що це буде велика честь для нього. І так президент США впеше в історії ступив на північнокорейську землю.
Ось так, без жодних проблем. Можливо ж! Меседж дуже простий: не треба довго думати, треба просто робити свою справу. Якби президент-демократ наважився зробити так, як Трамп, його би вдома лінчували консерватори. Як можна підвищувати статус такого режиму, не добившися попередньо поступок! Зрадник!
Крок вперед на переговорах
Але Трамп просто бере й робить. Він усіх дивує та зрушує з місця процес пошуку рішення у конфлікті після десятиріч. Так само імпульсивно Трамп, щойно заступивши на президентську посаду, висловив готовність до переговорів з Кімом. Чому б ні. Звісно, на першому саміті в Сінгапурі президент перебільшив дружній характер відносин з "другом Кімом", який залишається непередбачуваним деспотом, але принаймні лідерам вдалося вийти на перспективний рівень спілкування.
Переговори між Кімом та Трампом, що продовжилися на південнокорейському боці кордону, теж пройшли добре. На щастя, там до них приєднався президент Південної Кореї Мун Чже Ін, який перед цим увесь час за лаштунками робив усе, щоби тонка лінія комунікації не переривалася.
Усі три лідери домовилися розробити в найближчому майбутньому на робочому рівні підхід до відновлення заблокованих переговорів, щоби вирішити суперечливі питання. Метою сторін залишається повна денуклеаризація Корейського півострова та укладення мирної угоди між КНДР та союзниками.
Санкції залишаються
Утім, накладені на КНДР жорсткі санкції залишаються чинними, щоб Пхеньян і надалі відчував тиск та серйоно готувався до переговорів. Трамп може здаватися наївним, але він знає, як укладають угоди. До речі, американський президент запросив шокованого Кіма, якщо той матиме час та бажання, відвідати Вашингтон. Ось так усе просто: великі хлопці знайомляться, позначають свою територію, а коли вже добре знають і цінують один одного, то вирішують проблемні питаннячка.
Але все не так просто. Адже і помітно здивований Кім в останні місяці теж покращив свої переговорні позиції. Він знає, що південнокорейський президент зацікавлений у мирному вирішенні конфлікту та готовий багато зробити, щоб його досягнути. Також північнокорейський лідер здобув стратегічно важливу підтримку - не тільки від президента Росії Володимира Путіна, але й від Китаю, у тіні якого живе КНДР. Після кількох візитів до Пекіна Кіму вдалося перед самітом G20 організувати державний візит до Пхеньяна голови КНР Сі Цзіньпіна - другого найважливішого гравця у світовій політиці.
Демонстративна солідарність з Китаєм
У Пхеньяні Сі не тільки пообіцяв Північній Кореї свою підтримку, але й закликав Трампа відновити діалог з Кімом. Торговельний конфлікт між Китаєм та США вже спричинив достатньо проблем для обох сторін та світової економіки, тож нікому не потрібен додатковий конфлікт у регіоні.
Непередбачуваність Трампа тримає світ у напруженні, але на Корейському півострові він завдяки своєму нетрадиційному підходу за кілька місяців досягнув більшого, ніж було досягнуто за попередні десятиріччя. Якщо ж врешті вдасться укласти життєздатну угоду, яка задовольнить весь регіон, то американський президент принаймні заслуговуватиме на міжнародне визнання. Іноді, щоб зробити світ кращим, потрібен якраз нетрадиційний підхід. "Нічого доброго немає. Хіба що ти сам робиш так, аби було".
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.