Цензура у Туреччині

"Або інтернет, або Апокаліпсис!" - із таким гаслом понад дві тисячі демонстрантів пройшлися маршем центром Стамбула на вихідних 8-9 лютого. Турецька поліція зреагувала своїми звичними методами - застосувала проти людей сльозогінний газ, водомети та кийки. Протестувальники теж не розгубилися: в бік поліції летіло каміння та піротехнічні засоби.

Причиною конфлікту стало ухвалення нового закону, який уможливлює значний контроль держави над інтернетом. Він дозволить, зокрема, блокувати інтернет-сторінки без рішення суду. Окрім того, інтернет-провайдерів планують зобов´язати зберігати інформацію про користувачів та надавати до неї доступ державним службам.

Прем´єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відкинув звинувачення критиків у бажанні цензурувати інтернет і обмежити свободу висловлення думок. Його уряд, мовляв, перш за все прагне захищати молодь. "Ці норми не означають цензуру інтернету. Якраз навпаки, вони роблять його безпечнішим і вільнішим", - цитує слова прем´єра турецька газета Hürriyet. Щоб закон набув чинності, його ще має підписати президент Туреччини Абдулла Ґюль. Критики вимагають від очільника держави накласти вето.

"Тоді ми знайдемо нові шляхи"

Серед критиків закону про інтернет - 22-річний Оґулькан Екіз, студент-юрист і активний мікроблогер платформи громадянської журналістики 140journos. На цьому сайті кожен може писати на теми, які його цікавлять. "Ми є також на Twitter, Soundcloud, Facebook i Storify. На Twitter ми найактивніші. Люди, зокрема демонстранти з минулих вихідних, надсилають фото, відео й аудіозаписи, а ми виставляємо їх онлайн", - розповів Екіз у розмові з DW.

Особливою проблемою нового закону юнак називає те, що можна буде блокувати окремі інтернет-адреси. "Наприклад, Twitter уряд точно не блокуватиме, бо використовує його для власних рекламних цілей. Але наша Twitter-сторінка чи окремі "твіти" можуть бути заблоковані. Звісно, це значно ускладнило б нашу роботу", - міркує активіст.

Екіз і його команда вже відчули на собі цензуру по-турецьки. Близько 250 інтерв´ю, які вони зберегли на платформі Sоundcloud, уже два тижні заблоковані. Молоді люди навіть втратили доступ до самої платформи для обміну аудіоданими. "Нині ми знайшли іншу сторінку, яку можемо використовувати для інтерв´ю. А якщо уряд обмежить користування Twitter, ми й тут знайдемо нові шляхи", - запевняє Екіз. Але кожен крок, який полегшує цензуру, є посяганням на право вільно висловлювати думку, нагадує студент.

Окрім того, додає він, уряд залякує людей. У деяких випадках це обертається самоцензурою. Він нагадує про випадок Махіра Зейналова - азербайджанського кореспондента англомовної газети Today's Zaman, якого нещодавно депортували з Туреччини через "твіти" з критикою уряду. "Цей випадок показує, наскільки легко турецький уряд застосовує цензуру та діє проти незручних критиків", - підсумовує Екіз.

"Інтернет уже не заблокуєш до кінця"

Деніз Ерґюрель, блогер і генеральний секретар стамбульського медіаоб´єднання, вбачає найбільшу проблему у трактуванні нового закону. Там, зокрема, перераховано нові види порушень на кшталт "заклики до ненависті". "Але хто оцінює, що є "закликом до ненависті", а що - ні? Де межі?", - запитує Ерґюрель у розмові з DW. На його думку, другою найбільшою проблемою є вторгнення у приватну сферу людей, тому що інтернет-дані користувачів мають зберігатися протягом терміну до двох років, зауважує блогер. Таким чином усе стане "прозорим", у тому числі й приватна інформація.

Попри похмурі перспективи, експерт переконаний, що користувачі знайдуть нові методи висловлення думок у всесвітній мережі: "Не можна повністю обмежити інтернет-контент, адже інтернет влаштований не так, як фізичний світ. Завжди існуватимуть лазівки й техніки для того, щоб обійти стеження". А цензура, на думку експерта, є також дієвим засобом реклами: коли контент забороняють, то тим самим тільки привертають до нього увагу.