Суперечка щодо "боргу Януковича" дійшла до судових слухань

17 січня Високий суд Англії та Уельсу планує розпочати слухання у справі щодо "боргу Януковича". Мова йде про три мілярди доларів кредиту від Російської Федерації, які у грудні 2013 року отримав український уряд.

Кінець 2013-го - час, коли крісло під тодішнім президентом України Віктором Януковичем хиталося: масові акції протесту на Майдані не вщухали, а українська економіка занурювалася у кризу. Після відмови уряду Миколи Азарова від підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та проголошення курсу на зближення з Митним союзом на пострадянському просторі тодішня українська влада розраховувала лише на підтримку Москви. Можливістю отримати кредит Міжнародного валютного фонду Київ не скористався, зокрема, через небажання виконувати вимогу про підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня. Тож 17 грудня 2013 року Янукович домовився зі своїм російським колегою Володимиром Путіним про надання Україні знижки на природний газ, а також про отримання кредиту на суму 15 мільярдів доларів США.

Де гроші?

З обіцяних 15 мільярдів доларів українська влада до перемоги Революції гідності встигла отримати лише три мільярди, які згодом і почали називати "боргом Януковича". За три дні після домовленості з Путіним Київ розмістив єврооблігації зі ставкою п'ять відсотків на Ірландській фондовій біржі, які Москва викупила коштом "Фонду національного добробуту". Цей фонд є частиною пенсійного забезпечення громадян РФ.

Як заявляв Азаров, його уряд витратив отриманий транш на соціальні виплати. Щоправда, у квітні 2014 року новий голова НБУ Степан Кубів зазначив, що ці три мільярди доларів були одразу ж відправлені назад до Росії - як сплата за отриманий природний газ.

Спершу Київ здійснював купонні виплати за облігаціями - двічі по 75 мільйонів доларів у 2014 році та один раз - у червні 2015-го. Повернути борг разом з останнім купоном Україна мала 20 грудня 2015 року. Втім, за кілька днів до цього Київ запровадив мораторій на виплату боргів Росії.

Суперечка щодо статусу боргу

Спосіб, у який було надано цю позику, став однією з причин суперечок між обома сторонами. Москва наполягає, що борг є суверенним, тобто державним, адже випущені українським урядом облігації були куплені за гроші "Фонду національного добробуту", який належить до коштів федерального бюджету РФ. З іншого боку, оскільки євробонди були випущені на відкритому ринку, мінфін України вважає ці три мільярди не позикою від "органів управління іноземних держав", а "заборгованістю за випущеними цінними паперами на зовнішньому ринку".

Форма, у якій було надано цей кредит, згодом дала підстави деяким експертам називати його "незвичайним". Також є фахівці, які називають отримані Україною три мільярди доларів "одіозним" боргом, тобто залученим деспотичним режимом і не використаним для потреб населення.

Згідно з офіційною позицією мінфіну та МЗС України, взятий у грудні 2013 року кредит порушував "встановлені на той час межі запозичень", а також був результатом "примусу, який здійснювався з боку Росії на Україну протягом усього 2013 року з метою не допустити укладення Україною Угоди про асоціацію із ЄС". Крім того, президент України Петро Порошенко та глава МЗС Павло Клімкін називали цей кредит хабаром, який режим Януковича отримав за відмову підписувати угоду про асоціацію з ЄС.

Марні намагання порозумітися

Київ та Москва робили спроби врегулювати суперечку. У серпні 2015 року Україна домовилася з клубом кредиторів про реструктуризацію своїх зовнішніх боргів. Так, було списано 20 відсотків заборгованості, а термін погашення євробондів відстрочили на чотири роки. Утім, Росія відмовилася брати участь у цій реструктуризації, наполягаючи, що оскільки вона розглядає "борг Януковича" як суверенний, а не комерційний, то для неї мають бути кращі умови. І хоча МВФ у грудні 2015-го визнав цей борг офіційним, Київ відмовився пропонувати Москві кращі, ніж для інших, умови.

В результаті в лютому 2016 року компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC, яка є довірчим управителем кредитора, подала позов проти України до Високого суду Англії та Уельсу. Адже облігації були випущені за англійським правом. Москва має намір стягнути, крім номінальної вартості облігацій, невиплачені відсотки у розмірі 75 мільйонів доларів, а також судові витрати. Протягом 2016-го сторони стверджували про спроби досудового урегулювання, але жодного прогресу досягнуто не було. Традиційно Київ та Москва звинувачували один одного. Так, міністр фінансів РФ Антон Силуанов у жовтні закинув Україні імітацію переговорів та відмову йти на поступки. Своєю чергою, його український колега Олександр Данилюк заявив, що Росія "робить різні твердження за різних обставин".

Таким чином, як і у низці інших суперечок між Україною і Росією, питання "боргу Януковича" буде вирішувати зовнішня судова інстанція.