За кредити Україні заплатять російські пенсіонери?

У всій цій історії з наданням Україні екстреної російської фінансової допомоги в розмірі 15 мільярдів доларів спробуємо відійти від якихось політичних оцінок і поглянути на неї із суто прагматичної точки зору: наскільки надійно і вигідно держава інвестує гроші майбутніх російських пенсіонерів.

Адже, за розпорядженням президента РФ Володимира Путіна, на купівлю українських державних облігацій підуть (і 20 грудня частково вже пішли) накопичення Фонду національного добробуту Росії (ФНБ). А він створювався на початку 2008 року на піку економічного зростання в країні і за умов злету світових цін на нафту саме для співфінансування російської пенсійної системи.

Для пенсійних накопичень надійність важливіша за дохідність

У цілому світі існує велика кількість державних та приватних інвестиційних фондів. Ті з них, які спеціалізуються на управлінні пенсійними накопиченнями своїх клієнтів, відрізняються, як правило, підкреслено консервативною (іншими словами, обережною) інвестиційною політикою. Воно й зрозуміло: їм доручено ті кошти, які відкладаються впродовж цілого робочого життя для того, щоби тоді, коли сил працювати і заробляти нові гроші вже не буде, мати безбідну старість.

Іншими словами, для клієнтів пенсійних інвестиційних фондів на першому місці завжди стоїть не стільки дохідність, скільки надійність вкладень. Головне - не втратити накопичене до моменту виходу на пенсію. Звідси й відповідний інвестиційний стиль: купівля цінних паперів з найбільш високими рейтингами і максимально широка диверсифікація, коли на одного емітента припадає не більше, ніж, скажімо, 1-2 відсотки всіх вкладень.

До послуг тих, кого такий стиль не влаштовує, існують різного роду інші види інвестиційних компаній - аж до високоспекулятивних хедж-фондів, які заради надприбутків ідуть на високі і навіть украй високі ризики. Такі фонди пасують власникам "дурних" грошей, яким не страшно їх втратити, і молодим гравцям, які мріють зірвати куш, але завтрашнім пенсіонерам вони категорично протипоказані.

Хто кладе всі яйця в один кошик?

Після цього короткого теоретичного екскурсу звернемося до конкретного аналізу інвестиційного стилю Фонду національного добробуту. За даними міністерства фінансів РФ, сукупний обсяг коштів ФНБ на перше грудня 2013 року становив 88,06 мільярда доларів США.

Якщо з цих грошей упродовж цього і наступного років у державні облігації України будуть вкладені заплановані 15 мільярдів доларів, то частка паперів цього емітента в інвестиційному портфелі складе понад 17 відсотків або одну шосту. Це вкрай багато для пенсійних грошей! Так інвестують хіба що хедж-фонди, які тим і відрізняються, що часто з метою спекуляції кладуть майже всі яйця в один кошик.

Рейтинг на рівні "сміттєвого" з негативним прогнозом

Подивимося тепер на рейтинг емітента. Він, на думку агентств S&P, Moody's і Fitch, так званий "сміттєвий", причому часто ще й з негативним прогнозом. Це означає, що державні облігації України за стандартами фінансового світу солідним інвесторам не пасують. Вони носять високоспекулятивний характер, і рейтингові агентства попереджають про можливість неповернення, причому небезпека ця з погіршенням економічної ситуації в країні буде зростати.

Вкладати у подібні папери пенсійні накопичення, тим більше державні, просто нонсенс. Це каліфорнійська керуюча компанія Franklin Templeton може собі дозволити скупити на ринку понад 20 відсотків усіх українських облігацій. Але це приватна фірма, вона славиться агресивною грою на ринках, що розвиваються, або проблемних ринках, до того ж обертає приблизно 700 мільярдами доларів, тому витрачені на бонди з України близько 5-6 мільярдів балансу в загальному портфелі не порушують. Діючі досі у ФНБ норми забороняли йому купувати папери на кшталт українських, але правила ці, як ми бачили, змінили в Москві з подиву гідною швидкістю.

Що буде через два роки?

Подив викликає і дворічний термін повернення облігацій, які Україна 20 грудня у терміновому порядку розмістила на суму в три мільярди доларів. Зазвичай короткі бонди вважають більш надійними, ніж довгі, приміром, 10-річні. Але у випадку з переддефолтною країною, якій необхідний тривалий процес реформ, усе виглядає дещо інакше.

Представляючи нинішньому українському уряду, по суті, кредит на два роки, ФНБ виходить з того, що Київ зможе не лише обслуговувати дуже високий для дворічних паперів купон у 5 відсотків, але вже до 20 грудня 2015 року повністю погасити цей борг. А якщо ні? Тоді позику доведеться реструктурувати, як недавній кредит російського уряду дружньому Кіпру, і в портфелі Фонду національного добробуту з'явиться перший токсичний актив.

Неліквіди фондового ринку

Кіпр рано чи пізно всі свої державні борги поверне. Про це подбає Євросоюз, який надає йому тепер фінансову допомогу зі спеціально створеного для таких потреб стабілізаційного фонду лише на умовах проведення докорінних соціально-економічних і структурних реформ, перебіг яких регулярно перевіряють контролери - так звана "трійка". Росія ж відправляє до України гроші своїх пенсіонерів без якихось публічно озвучених умов. Тому не зрозуміло, як будуть усуватися причини, які довели Україну до нинішнього переддефолтного стану.

Нарешті скепсис викликає й ліквідність українських паперів. Пенсійні накопичення слід тримати в таких активах, які за необхідності можна легко перетворити на живі гроші. Продавати на фондовому ринку великі пакети облігацій України без серйозних втрат ще тривалий час буде неможливо. Хоча вони, звісно ж, набагато більш ліквідні, аніж заплановані вкладення ФНБ в інфраструктурні проекти на кшталт швидкісної залізничної магістралі Москва-Казань. Утім, там головною проблемою стане низька дохідність чи навіть збитковість транспортних магістралей, але це вже інша тема.

Таким чином такі українські інвестиції російського Фонду національного добробуту не відповідають сучасним стандартам управління пенсійними накопиченнями. Нав'язане ФНБ зверху фінансове забезпечення поточних політичних рішень перетворює того, хто мав би бути дбайливим зберігачем грошей майбутніх російських пенсіонерів, у фонд ризикованих інвестицій. Цілком імовірно, що всі ці вкладення принесуть непоганий прибуток. Але вони можуть призвести і до небезпечних для всієї пенсійної системи Росії втрат.