1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стратегічне партнерство: Україна довго розплачуватиметься з Китаєм

21 червня 2011 р.

Після державного візиту голови КНР Ху Цзіньтао в Україну офіційний Пекін підписав з Києвом контрактів на суму 3,5 мільярдів доларів. Експерти по-різному оцінюють перспективу українсько-китайської співпраці.

https://p.dw.com/p/11gpd
Фото: DW/Wodicka - Fotolia.com

Після майже двох десятиліть затишшя нині Україна та Китай вирішили піднести одне одного до розряду стратегічних партнерів. Зокрема, йдеться про співпрацю в економічній сфері. По завершенні переговорів з головою КНР Ху Цзіньтао, який цього тижня відвідав Київ, президент України Віктор Янукович оцінив зустріч як історичний прорив в українсько-китайських відносинах. Київ та Пекiн пiдписали угоди й контракти на 3,5 мільярда доларів, заявив український президент.

Передусім ідеться про кредитування китайською стороною спорудження швидкісного залізничного сполучення між Києвом і міжнародним аеропортом «Бориспіль», а також зведення низки інфраструктурних об'єктів у Київській області в рамках підготовки до будівництва нової кільцевої дороги навколо Києва.

Китайський кредит – китайський підрядник

Ще в квітні цього року Експортно-імпортний банк Китаю і Україна визначили всі деталі кредитної угоди. За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва, цей кредит Україна бере на 15 років за ставкою LIBOR +3,5%. Вартим уваги є те, що генпідрядником українського будівництва виступатиме китайська Національна корпорація машинної індустрії і генеральних підрядів.

Українські експерти сумніваються в тому, що тут можна говорити про справжній прорив в економічних відносинах між двома країнами. «Проект «Повітряний експрес» - це не китайські інвестиції, а кредити, які потрібно буде віддавати за рахунок бюджету, бо ці кредити видаються під державні гарантії», - наголосив у розмові з Deutsche Welle експерт з питань транспортної галузі Олександр Кава.

Чи потрібен цей проект для країни? «Вважаю, що питання вимагає ще активної дискусії, - продовжив Кава. - Адже пасажиропотоки в аеропорту «Бориспіль» не настільки великі, щоб завантажити повністю цей авіа-експрес». Напрошується висновок, що українсько-китайські домовленості більш вигідні не Києву, а Пекіну, який заробляє на кредитуванні українських проектів і сам же освоює ці кошти.

Вулиця з одностороннім рухом?

Що ж стосується китайських інвестицій в Україну, то, за даними завідуючого відділом зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Гончарука, за останні 19 років вони склали лише близько 15 мільйонів доларів.

Не викликає особливого захоплення в експертів і ситуація з обсягами товарообігу між Україною та Китаєм. Янукович висловив сподівання, що 2012-го року цей показник перевищить 10 мільярдів доларів. Однак, як коментують експерти, всі ці цифри можуть бути досить оманливими. Фінансовий аналітик, керуючий партнер компанії Сapital Times Ерік Найман вважає, що йдеться про однобоку співпрацю.

«У цьому товарообігу виросте в основному імпортна складова», - прогнозує Найман. За його словами, Україна більше купує китайських товарів, ніж експортує до Піднебесної. Дефіцит торгівельного балансу торік склав 3,5 мільярда доларів, а в цьому очікується - п’ять мільярів, каже експерт і підсумовує: «Це ж відтік грошей з України до Китаю».

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний