Інтерес китайських інвесторів до Європи зростає

Половина всіх китайських інвестицій у Європі припадає на Німеччину. Це пов'язано не лише з центральним географічним розташуванням цієї країни. «За допомогою Німеччини можна дістати вихід на великих міжнародних клієнтів, отримати доступ до технологій і досвідчених працівників», - пояснює Моріц фон Шенк з консалтингової кампанії KPMG.

Поки що більшість китайських інвесторів обмежуються заснуванням дочірніх підприємств зі збуту або відкриттям представництв своїх компаній. Але дедалі більше бізнесменів з Піднебесної наважаються вже купувати німецькі фірми. І якщо спочатку вони звертали увагу більше на ті підприємства, які опинялися в скрутному становищі, то тепер інвестори з Китаю шукають прибуткові фірми.

Апетит розгорається

«За останні півтора року ситуація докорінно змінилась, - продовжує Моріц фон Шенк. - Китайські підприємці починають купувати солідні й дуже добрі німецькі фірми, які володіють відповідними технологіями, мають доступ до клієнтів». Найкращим прикладом тут може слугувати успішне поглинання китайцями компанії Waldrich Coburg, яке було проведене наприкінці 2005 року. Оборот цього машинобудівника відтоді зріс більше ніж утричі, кількість працівників зросла на 50 відсотків.

Цього року багато говорили й писали про поглинення китайським інвестиційним холдингом Nongbo Joyson виробника комплектуючих для автомобільної галузі – німецької фірми Preh. Щойно надійшли повідомлення про те, що виробник комп'ютерів з Китаю Lenovo серйозно цікавиться німецькою компанією Medion, яка спеціалізується на побутовій електроніці.

Політична підтримка Пекіна

Ні для кого не секрет, що китайська держава фінансово й політично підтримує закордонну активність своїх компаній. Деякі оглядачі побоюються навіть перекосу в конкурентній боротьбі на користь китайців. Спеціаліст з КНР у консалтинговій компанії KPMG Ванг Вей, однак, переконаний, що врешті-решт своє візьме логіка вільного ринку.

«Держава не може замінити підприємницьку діяльність, - пояснює Ванг Вей. – Вона не має так багато грошей, аби готівкою підтримати всі придбання. Підприємства повинні самі вирішувати, особливо коли йдеться про трансакції, що не пов'язані із сировиною». Оскільки Німеччину не назвати багатою на сировину країною, тому азіатів тут цікавлять у першу чергу технології, автомобільна галузь, машинобудування.

Боротьба з упередженнями

Компанія Sany вирішила осісти під Кельном не для того, аби змести зі свого шляху конкурента, а заради доступу до європейського ринку. На берегах Рейну китайці спорудили виробничий цех вартістю в сто мільйонів євро. Тепер вони планують виробляти насоси для бетону і постачати їх європейським клієнтам. Sany Germany GmbH набрала близько 150 інженерів й інших фахівців, 80 відсотків з яких – німці.

Керівник німецького підрозділу компанії Хе Донгдонг визнає, що йому часто доводиться мати справу з упередженнями. «Якщо німець знайшов собі роботу в солідній німецькій або японській компанії, то його родину й друзів це не дивує. Якщо ж працедавцем є китайське підприємство, то відразу виникає купа запитань», - ділиться досвідом Хе Донгдонг.

Подальший шлях до глобалізації

Ванг Вей з консалтингової фірми KPMG теж підтверджує існування упереджень відносно китайських інвесторів. «Китайці цікавляться виключно технологією – таким є головний стереотип, – каже Ванг Вей. – Висловлюються побоювання, що вони купують підприємство тільки заради того, аби перевести всю технологію в Китай, і врешті-решт закрити завод. Але на практиці нема жодного такого прикладу».

Подібні чутки вважає безпідставними й Моріц фон Шенк. На його переконання, кожний китайський інвестор розуміє цінність фахівців, які зайняті на німецьких підприємствах. «Цих працівників з їхнім досвідом не переселиш до Китаю, тому я не думаю, що Німеччині загрожує розпродаж. Це лише подальший крок у напрямку ще більшої глобалізації економіки», - наголошує Моріц фон Шенк.

Крім того, навіть з урахуванням того, що китайські інвестиції в Німеччині щороку зростають приблизно на 20 відсотків, - це лише незначна частка капіталовкладень німців у самому Китаї.

Автор: Чанг Дахонг / Володимир Медяний
Редактор: Наталя Неділько