Як змінилися літературні смаки українців

Половина українців торік не взяла в руки жодної книжки, ці люди не мали для цього або можливості, або бажання. Принаймні так стверджують експерти компанії GfK Ukraine в своєму останньому дослідженні, присвяченому книжковому ринку в Україні. Інша половина прочитала щонайменше чотири книжки.

Статистика майже повторює тенденції попередніх років: серед жанрових уподобань у першій половині року були детективи, пригодницькі та історичні романи. Наприкінці року картина дещо змінилась. За інформацією кількох торговельних мереж, у лідерах продажів опинилася сучасна документальна і публіцистична проза. Зріс інтерес до літературного відображення головної події року - Євромайдану.

Євромайдан у фокусі

Література про Євромайдан вирізняється, передусім, жанровою різноманітністю: друком вийшли спогади та щоденники учасників протистояння, хроніки соціальних мереж, художні романи та есе, вірші та фотощоденники. Найбільшими накладами, за інформацією книгарні "Є", розкуповувалися два видання: збірка "Євромайдан. Хроніка відчуттів", складена з есе письменників, а також "Небесна сотня" - добірка життєписів загиблих під час Євромайдану людей. Щоправда, тиражі цих книжок - п’ять-шість тисяч примірників - усе ж поступилися накладам перших позицій українського рейтингу. Зокрема, історично-пригодницькому роману "Маруся" лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра, що із 39 тисячами проданих примірників став лідером року серед українських книжок.

Окремо слід виділити книги, написані авторами-журналістами - це також нова тенденція українського літературного ринку. "Це, до прикладу, книжка-інтерв’ю Мустафи Найєма з Юрієм Луценком про досвід ув’язнення, розслідування про Межигір’я Сергія Лещенка, проект "Єлюди" Крістіни Бердинських, розслідування закулісної історії Євромайдану від Соні Кошкіної, книжка Наталки Гуменюк "Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції", - розповіла DW кураторка української програми "Книжкового Арсеналу" Ірина Славінська.

До теми Євромайдану і пов’язаних з ним аспектів звернулась і письменниця Ірена Карпа. Вона розповіла DW, що нині працює над романом, що пропонує альтернативний погляд на події в середмісті Києва в новому для Євромайдану жанрі - детективу. "Головний герой - вбитий учасник Євромайдану, який для всіх був героєм. Але відкривається потроху, що не буває таких цукрових людей", - ділиться Карпа. Цей твір, сподівається письменниця, стане відповіддю популярним в Україні детективам у стилі Бориса Акуніна.

Відлуння війни

Анексія Криму та збройний конфлікт на сході України також привернули увагу літераторів. Трагедія простих людей, усвідомлення небезпеки війни і діяльність волонтерів лягли в основу художніх творів і збірок. Одну з таких книжок, до якої ввійшли твори молодих письменниць, створили на замовлення харківського видавництва "КСД". "Всі спочатку злякалися, що це якась пропаганда, кон’юнктура, - розповідає Карпа. - Але коли текст був готовий, це виявилося душевним звільненням. На прикладах цих людей, які там описані, може іншим захочеться робити добро," - розповіла Карпа, яка впорядкувала збірку.

Війна пожвавила читацький інтерес до творчості письменників-переселенців, зауважує Славінська. Вперше творчість цих літераторів широко репрезентують у Києві в квітні, під час "Книжкового Арсеналу". "Вони пишуть різними мовами, в різних стилях, жанрах і родах літератури. Їх єднає одне - ми тут в Києві їх не помічали. І мені дуже прикро, що знадобилася війна та хвиля внутрішньої міграції, аби я для себе відкрила, наприклад, прозу Володимира Рафєєнка чи Еліни Свенцицької," - говорить Славінська.

Свіжий погляд

Інший тренд, додає Славінська, активна участь молодих письменників у літературному процесі. "З числа моїх улюбленців можу назвати Олексія Чупу, котрий нещодавно випустив неймовірну книжку "Казки мого бомбосховища," - говорить Славінська. Дехто з молодих українських авторів за рік устиг здобути міжнародне визнання. Так, ілюстроване оповідання творчої майстерні "Аґрафка" - "Війна, що змінила Рондо", отримало нагороду Bologna Ragazzi Award як найкраща дитяча книжка.

"Ми сприймаємо ілюстрацію як повноцінний і незалежний елемент книги. В нашому розумінні, ілюстрація має бути позбавлена службової ролі супроводу тексту, яку вона традиційно відігравала в нашій традиції книжкової графіки," - пояснюють автори "Аґрафки" Андрій Лесів і Романа Романишин ідею створення книжки. "Як і в нашій історії, війна несподівано увірвалася в наше життя. Ми вирішили створити таку книгу, яка б допомогла почати серйозну розмову з дітьми на цю складну тему," - додають митці.

Союзи, "коли окремі творчі й креативні колективи об’єднуються заради книжкових проектів, що за якістю і змістом часто перевершують книжки досвідчених видавців", набуватимуть дедалі більшої популярності, вважає Оксана Хмельовська, співзасновниця проекту "Читомо".

Вона також очікує, що надалі в Україні, попри кризу й завдяки запиту читачів, з'являтиметься дедалі більше перспективних видавництв, "атмосферних книгарень і так званих відкритих просторів із цікавим книжковим асортиментом".