Розкол в уряді Меркель через біженців глибшає

Пізно ввечері в середу, 13 червня, канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеегофер (Horst Seehofer) спробували знайти взаємоприйнятне рішення їхньої суперечки щодо одного з пунктів німецької міграційної політики. Спроба виявилася невдалою. Конфлікт всередині уряду Німеччини стає дедалі гострішим.

Це тим примітніше, що Меркель і Зеегофер очолюють дві сестринські партії - Християнсько-демократичний і Християнсько-соціальний союзи (ХДС і ХСС), що виступають єдиним консервативним блоком. Окрім консерваторів в німецький уряд - на правах молодшого партнера - також входять соціал-демократи, які поки що спостерігають за тим, що відбувається, ніби відсторонено.

У чому суть розбіжностей канцлерки і глави МВС?

Суперечка між канцлеркою і міністром внутрішніх справ розгорілася через один з 63 пунктів "генерального плану" МВС щодо обмеження притоку біженців до Німеччини. Зеегофер має намір, зокрема, дати вказівку німецьким прикордонникам взагалі не пропускати через кордон до Німеччини біженців, вже зареєстрованих в якійсь із країн Європейського Союзу. З'ясувати це легко. З кожного біженця при реєстрації знімають відбитки пальців.

У центральній же дактилоскопічній картотеці ЄС можна швидко встановити, в якій саме країні він вперше опинився на території ЄС і клопотав про притулок. Влада цієї країни, вказує Зеегофер, посилаючись на так званий Дублінський регламент, і повинна розбиратися з біженцем.

Юристи у відомстві федеральної канцлерки, однак, знають, що Дублінський регламент передбачає цілу низку винятків із цього правила. Так, пріоритет має, наприклад, возз'єднання сімей. Якщо біженець неповнолітній, ним теж повинна займатися влада країни, в якій він фактично перебуває. Не допускається розлучати дітей і батьків, чоловіків і дружин, членів одностатевих шлюбних союзів.

Крім того, біженці мають право на індивідуальний підхід. Це означає, що біженцю, який залишив свої відбитки пальців, припустімо, в Греції, але все одно звернувся з проханням про притулок до німецького прикордонника, не можна просто відмовити в перетині кордону Німеччини. Його належить зареєструвати, розмістити в гуртожитку, нагодувати, відкрити справу.

Меркель сподівається на Євросоюз

Анґела Меркель, повідомляють німецькі інформаційні агенції, запропонувала міністру компроміс: не пропускати через кордон тих мігрантів, яким вже було відмовлено в притулку в іншій країні ЄС. Не секрет, що багато біженців, які отримали негативну відповідь на своє клопотання, припустімо, в Італії, роблять повторні спроби - причому часом не безуспішні - зачепитися деінде, зокрема, в Німеччині.

В іншому ж, вважає канцлерка, потрібно знайти узгоджене рішення проблеми в рамках всього Європейського Союзу або хоча б двосторонніх угод, що забезпечують правову основу для того, щоб не пускати до Німеччини біженців і повертати їх назад до Греції чи Італії. Генеральна секретарка ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) наводить як приклад наявну щодо цього питання угоду між Францією та Італією, яка дозволяє французьким прикордонникам не пропускати через кордон біженців із сусідньої країни.

За словами нового міністра внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, тільки в поточному році Франція не впустили до себе понад 10 тисяч мігрантів. В тому числі, додав він, багатьох жінок, дітей та інвалідів. Це була відповідь італійського міністра на французький докір: Рим, мовляв, вчинив "цинічно" і "безвідповідально", не дозволивши зайти в італійський порт рятувальному судну Aquarius з біженцями на борту.

Ультиматум міністра внутрішніх справ Зеегофера

Отже, наявність двосторонньої угоди щодо реадмісії біженців, очевидно, не усуває наявних між партнерами по ЄС розбіжностей щодо цієї проблеми. Як нагадують в ХСС, ці розбіжності не вдалося подолати за три роки, що минули з початку міграційної кризи у Європі. Представники ХСС не вірять, що і на майбутньому черговому саміті ЄС 28-29 червня буде знайдено рішення щодо реформування європейської системи надання притулку, яке влаштує всіх. Тому і Горст Зеегофер чекати не хоче. У четвер, 14 червня, на екстрено скликаному засіданні парламентської групи ХСС він фактично поставив канцлерці ультиматум.

Якщо до кінця тижня Анґела Меркель не поступиться, то вже в понеділок, 18 червня, він, заручившись згодою правління своєї партії, скористається своїми повноваженнями міністра внутрішніх справ і видасть міністерський указ, що забороняє пропускати через кордон до Німеччини біженців без документів або зареєстрованих в будь-якій іншій країні ЄС. Про це повідомляють учасники засідання.

Варіанти для Меркель

Як поведе себе в такій ситуації Анґела Меркель, якщо вона не захоче поступитися Зеегоферу? Вона, як глава уряду, може відправити міністра внутрішніх справ у відставку. Але тоді слідом за Зеегофером - на знак солідарності з ним - уряд Меркель напевно залишать й інші міністри, що представляють ХСС.

Це стало б кінцем сформованого всього три місяці тому німецького уряду і початком підготовки до позачергових парламентських виборів. Заступник голови опозиційної Вільної демократичної партії Німеччини Вольфґанґ Кубіцкі (Wolfgang Kubicki) вже заявив, що "немає іншого шляху, окрім перевиборів", якщо Анґела Меркель втратила підтримку консерваторів.

Другий варіант для Меркель - виклавши свою програму подолання міграційної кризи, поставити в Бундестазі на голосування питання про довіру. Це ризикована гра ва-банк. Програє - доведеться піти. Але у канцлерки є непогані шанси заручитися підтримкою більшості парламентарів, навіть якщо частина консерваторів відмовлять очільниці уряду в довірі.

За збереження Меркель на посаді канцлерки, щоб уникнути перевиборів, швидше за все, проголосувало би багато "зелених" депутатів, розсудивши, що це менше зло. Адже перевибори, як вважають німецькі аналітики, приведуть до подальшого посилення правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" і підвищення її ролі в Бундестазі.

Представників ХСС такий варіант, зрозуміло, не влаштує, вони все одно вийдуть з уряду. Але у Анґели Меркель тоді з'явиться можливість переформувати свій кабінет, заповнивши міністерські посади, які звільняться, наприклад, політиками від Зелених.