Расизм і насильство кидають тінь на лівійську революцію

Вже з першого погляду впадає в око те, як змінилася атмосфера у колишньому спортклубі Тріполі, розташованому навпроти порту. Тепер замість власників яхт та човнів біля приміщення чатують родичі ув’язнених. "Увечері вони схопили двох моїх братів й заслали до в’язниці. Наша єдина провина в тому, що ми чорні", - розповіла Deutsche Welle мешканка Тріполі Зейнаб Мухамед. Усі в'язні й родичі, які приносять їм передачі - чорношкірі, уродженці тріпольського району Медіна.

"Тут лівійців немає. Усі там іноземці-найманці Каддафі, яким він платив за вбивства наших людей. Що ж ми мали з ними ще робити?", - запитує місцевий офіцер з ради повстанців Абдульхамід Абдульхакім, який, вочевидь, був заскочений візитом іноземних журналістів.

"Знаєте, що Каддафі ніколи б не дав вам працювати так, як зараз? Невже це не доказ справжньої демократії у новій Лівії", - наполягав військовий у розмові із журналістами. 

Втім, родичі ув’язнених, які гуртуються біля входу до колишнього спортклубу, що став центром тимчасового утримання, заперечують твердження офіцера. Серед них є уродженці різних країн Африки, зокрема Чаду, але чимало з них вже давно живуть у Лівії і мають громадянство цієї країни.

«Полювання на людей»

Упродовж 40-річного владарювання в Лівії Каддафі тримав "брами" країни відкритими для мігрантів з сусідніх країн Африки, які шукали кращого життя у багатій на нафту Лівії. Більшість із них працювали на низькооплачуваних роботах. "Я приїхав з Гани торік. Мій брат розповідав мені, що тут я зможу знайти працю прибиральника. Схоже, що усі в’язні лише чорні. Присягаюся, я ніколи в житті в цій країні не тримав зброї в руках", - коротко розповів нам в’язень Абікі Мартенс.

Втім, представники нової влади наполягають на тому, що усі в’язні мають статус підозрюваних. "Вони не заарештовані. Ми їх тримаємо тут до завершення розслідування. Лише тих, кого буде визнано винними сядуть за грати, інших буде негайно звільнено", - обіцяє 22-річний Алі Мохамед, головний інспектор з Національної перехідної ради.

Військові наполягають на беззаперечних доказах: вдома у багатьох із затриманих виявлено арсенали зброї, фотографії з автоматами чи кульові поранення на тілі. Достеменно кількість заарештованих встановити неможливо. За офіційними даними у цілому Тріполі таких в’язнів може бути до 5 тисяч. Чимало з іноземних кореспондентів, що працюють у Лівії, говорять про справжнє "полювання на людей", описуючи ці арешти. Кореспондент Deutsche Welle минулого тижня став свідком арешту принаймні трьох десятків чорношкірих чоловіків у центрі Тріполі. Місцеві мешканці, чимало з яких чорношкірі, скаржаться на те, що живуть в атмосфері страху. Дехто навіть роздумує над тим, щоби повернутися до країни походження або емігрувати до Європи.

Правозахисники стурбовані

Тим не менше, представник місцевої неурядової організації "Разом за країну" Мохаммад ель Гаді каже, що інформація про масові арешти і расизм може бути перебільшенням. "Ми відвідали декілька центрів тимчасового утримання і не виявили порушень прав в’язнів", - сказав він. Водночас представники міжнародних правозахисних організацій роблять інші висновки. Так, розташована у Нью-Йорку Human Rіghts Watch закликала Національну перехідну раду Лівії припинити "...кривдження африканських заробітчан та чорношкірих лівійців, яких підозрюють у роботі найманцями", - йдеться у заяві. Аналогічних висновків дійшла і Amnesty Іnternatіonal. 

Тим часом, у старому місті Тріполі вечірнє і нічне життя майже завмерло. Місцеві мешканці намагаються не залишати свої домівки без нагальної потреби, побоюючись повторити долю арештованих.

Автор: Карлос Зурутуза, Тріполі / Дмитро Каневський, Бонн
Редактор: Євген Тейзе