Третій рік Порошенка

25 травня 2017 року виповнюється три роки з моменту обрання Петра Порошенка на посаду глави української держави. Він зберігає лідерство серед імовірних претендентів на президентське крісло, але з дуже низьким рейтингом довіри та мінімальним відривом від потенційних конкурентів. Дехто з експертів навіть розгледів у діях українського президента певні прояви авторитарності.

Криза довіри

Перту Порошенку не вдалося покращити свій рейтинг популярності за третій рік його президентства, що катастрофічно впав під час другого року виконання повноважень. Згідно з березневими опитуваннями громадської думки соціологічними службами "Соціс" та "Рейтинг", результати яких оголосив під час наради в президентській адміністрації екс-голова фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді політтехнолог Ігор Гринів, якби президентські вибори відбувалися зараз, то за Порошенка проголосували б 13,2 відсотка виборців. В спину чинному главі держави дихає лідерка фракції  партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, яку підтримує 12,9 відсотка опитаних. Впритул до неї виріс рейтинг фронтмена рок-гурту "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука - 12,3 відсотка.

Проте опитані експерти вважають, що навіть така популярність Порошенка серед виборців не є рекордно низькою і він має всі підстави змагатися за другий термін. "Можна згадати хоча б того ж самого Віктора Ющенка, який на початку свого четвертого року президентства мав значно нижчий рейтинг і вже не міг навіть теоретично розглядати своє переобрання", - зазначив директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Але перемогти на майбутніх президентських виборах Порошенкові буде вкрай непросто, вважають експерти. "Більшість українців не довіряє президенту, але вони не довіряють й іншим політичним лідерам. Навіть більшість його потенційних виборці повністю йому не довіряють, хоч і готові за нього голосувати", - такий парадокс громадської думки навів керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Як і більшість опитаних експертів, він констатував, що Порошенко зберігає мінімальне політичне лідерство лише тому, що жодна політична сила не спромоглася висунути йому гідного конкурента.

Закиди у псевдопатріотизмі

Часи політтехнологій з висування технічного спаринг-партнера на виборах чи широкого застосування адміністративного ресурсу канули в літу, і тепер Порошенкові доводиться шукати способів прихилити до себе якнайбільше потенційних виборців, кажуть експерти. "Тривожним сигналом" назвав Фесенко спробу Порошенка "загравати з войовничими патріотами". Зокрема, він згадав про підтримку економічної блокади окупованої частини Донбасу, спробу заборонити чи обмежити діяльність в Україні Української православної церкви Московського патріархату та заборону на користування російськими соцмережами і сервісами. 

Послідовний критик політики Порошенка, депутат від БПП Сергій Лещенко на свій сторінці у Facebook закинув чинному президентові "накачування політики псевдо-патріотизмом з одного боку, а з іншого - атаки проти антикорупціонерів". Метою цих дій депутат вважає намагання відволікти увагу суспільства від обговорення корупційних зв'язків президента та його оточення, провальних реформ і падіння рівня життя населення й скерувати його на громадську дискусію про боротьбу з російським впливом. "Частина цього плану - планомірне знищення антикорупційних активістів і політиків", - написав Лещенко.

Між минулим і майбутнім

Конфронтація з громадянським суспільством, перш за все, з нещадними критиками Порошенка з числа антикорупційних громадських організацій, за словами експертів є одним з найбільш тривожних проявів сповзання президента до авторитарних тенденцій. "Однією ногою він стоїть у минулому України, а другою намагається закріпитися в майбутньому", - зазначив Олександр Сушко. Водночас він звернув увагу на такі безумовні успіхи Порошенка у зовнішній політиці, як збереження міжнародної антиросійської коаліції і завершення тривалих переговорів з надання українцям безвізового режиму з країнами ЄС.

А от заборона російських інтернет-сервісів та УПЦ МП ведуть до ризиків для єдності нації та для громадянського миру в Україні, вважає політолог Віктор Небоженко. Він не виключив, що такі дії можуть бути ознакою підготовки до майбутніх президентських виборів в Україні. "Нам потрібна єдина помісна українська церква, але не до парламентських чи президентських виборів. Нам потрібен потужний український інтернет, але почніть зачистку інформаційного простору з "Інтера", з місцевих засобів масової інформації та п'ятої колони депутатів у Верховній Раді", - сказав Небоженко в інтерв'ю DW.