Що особливого в "особливому статусі" для УПЦ МП?

Верховна Рада України взялася за релігію. У четвер, 18 травня, депутати мали розглянути два законопроекти, пов’язані з релігійними організаціями. Один з них пропонує запровадити в Україні "особливий статус" для релігійних організацій, керівні центри яких розташовані в країні, яку визнано агресором, тобто в РФ. Інший документ вносить зміни до існуючого закону "Про свободу совісті та релігійні організації", надаючи вірним більше свободи у вирішені подальшої долі своєї парафії. Однак руки до цих законопроектів у депутатів цього дня так і не дійшли.Експерти припускають, що парламентарії навмисне зволікали з розглядом цих "дратівливих" законодавчих ініціатив, аби уникнути "тиску вулиці".

Кілька тисяч прихильників та священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) як раз проводили під стінами парламенту молебень на знак протесту проти ухвалення цих документів. А предстоятель УПЦ МП Онуфрій з цього приводу направив офіційне звернення до депутатів Верховної Ради. "УПЦ неодноразово наголошувала на небезпеці цих законопроектів, які мають не тільки антицерковний, але й антидержавний та антинародний характер, і їхнє прийняття призведе до релігійної ворожнечі, дискримінації та порушення свободи совісті та віросповідання", - йдеться у звернення Онуфрія. Однак, чим саме небезпечні ці законопроекти і для кого?

Заплутана церковна "прописка"

Перший із двох законопректів розроблений за авторства групи депутатів із фракцій "Блок Петра Порошенка", "Народного фронту" та "Самопомочі". Документ пропонує запровадити підписання додаткових договорів між державою та релігійними організаціями конфесії із "зовнішнім" центром. Зокрема, встановлюється обов'язкове погодження кандидатів на вищі церковні посади та запрошених іноземних релігійних діячів з державними органами України. Також у разі виявлення факту співпраці представників релігійної громади з "військово-терористичними угрупованнями", держава залишає за собою право припинити діяльність такої громади. "Московський патріархат несе частку відповідальності за війну на Сході. Він керує призначеннями священників і надає ідеологічні барви для установки акцентів під час проповідей. А ця ж церква контролюється з Москви", - сказав журналістам народний депутат фракції "Народний фронт" Антон Геращенко.

Натомість експерти мають застереження. Директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський нагадує, що де-юре центр УПЦ розташований в Києві, а її засновником є Собор УПЦ. Предстоятель УПЦ обирається Українським єпископатом, а Синод обирає архіреїв, затверджує та закриває єпархії в межах України. "Те, що ця церква цілковито залежна від Москви - це одна річ, але ж з юридичної точки зору тут все чисто. Натомість постраждають малі релігійні громади, наприклад старообрядці, які справді мають духовні центри у Москві", - прокоментував DW Антошевський.

Протиріччя з Конституцією

Виконавчий директор київського Інституту релігійної свободи Максим Васін вказує на те, що законопроект "сирий" і має протиріччя з Конституцією України. "Запропоновані у законопроекті норми дозволяють державі прямо втручатися в діяльність релігійних організацій через чиновників, які мають погоджувати і вирішувати, хто може бути єпископом, архієреєм. Натомість жоден міжнародний документ не дозволяє втручатися в автономність релігійних організацій", - каже Васін. 

Напередодні московський патріарх Кирило звернувся до лідерів держав "Нормандської четвірки", Папи Римського, генсека ООН і генсека Всесвітньої ради церков із закликом докласти зусиль для того, щоб перешкодити ухваленню цього законопроекту.

За свободу вибору

Ще один законопроект, який хочуть ухвалити депутати, пропонує законодавчо затвердити механізм зміни релігійними громадами підлеглості своєї парафії. Один з його авторів, депутат від фракції "Народного фронту" Віктор Єленський пояснює, що останнім часом велика кількість релігійних громад хоче змінити підпорядкованість своїх парафій. Однак через відсутність чіткого законодавчого механізму такі спроби безрезультатно закінчуються у судах не на користь парафіян. "Наш законопроект уточнює цей механізм зміни належності до релігійного центру - рішення про зміну підпорядкованості релігійної громади приймається на загальних зборах цієї релігійної громади і потім змінюється статут", - пояснив DW Єленський.

В документі громади не конкретизуються, однак експерти вказують, що йдеться про вірних УПЦ МП, які після агресії Росії щодо України забажали перейти до УПЦ Київського патріархату. "Особливо це актуально для сіл, де немає вибору церков, як у містах. Люди хочуть, аби їхня церква перейшла до іншого патріархату, але не можуть поки цього зробити", - зауважує Тарас Антошевський.

Бунти на релігійному ґрунті?

Експерти сумніваються, що два законопроекти будуть одностайно схвалені Верховною Радою, адже, за їхніми словами, багато хто з депутатів під час останніх парламентських виборів заручився підтримкою церков, зокрема і УПЦ МП. Народний депутат від Опозиційного блоку Вадим Новинський вже закликав президента втрутитися у ситуацію. За його словами, прийняття цих законопроектів поставить Україну на межу релігійної війни. "З історії відомо, що найкривавіші бунти відбувалися саме на релігійному ґрунті. Ні в якому разі цього не можна допустити", - сказав Новинський на брифінгу в парламенті.

Коли Верховна Рада повернеться до розгляду цих законопроектів поки невідомо.