ПАРЄ підтримала "список Савченко"

Звинувачення Росії проти української льотчиці та народної депутатки Надії Савченко були сфабриковані, судовий процес - упереджений, він вівся таким чином, що обвинувальний вирок був заздалегідь визначений. Дієвим механізмом тиску на Кремль у звільненні Савченко мають стати індивідуальні санкції з боку держав-членів Ради Європи проти тих росіян, які напряму причетні до її викрадення і ув'язнення. Про це говориться у резолюції "Гуманітарні аспекти щодо людей, котрі потрапили у полон під час війни в Україні", яку в четвер, 21 квітня, було ухвалено на сесії ПАРЄ в Страсбурзі. Резолюцію прийняли фактично одноголосно: жоден депутат не проголосував "проти", троє - утрималися.

Продовжувати тиснути на Росію

Якщо конфлікт на Сході України триватиме, то звільнити всіх заручників і полонених буде неможливо, заявив під час дебатів, які передували ухваленню резолюції, депутат від лівих сил Аугусто Мічелотті. На його думку, ПАРЄ повинна не просити, а вимагати у Росії сприяти негайному звільненню усіх полонених, не лише військових, а й цивільних людей, "єдина провина яких полягає в тому, що вони опинилися не в той час і не в тому місці".

Представник Європейської народної партії Егідіюс Варейкіс зауважив, що показне затишшя на Сході України - лише ілюзія виконання мінських угод, "бо не виконується один з їх найважливіших пунктів - обмін полоненими". Він наголосив, що його країна, Литва, вже ухвалила "список Савченко", у який внесено імена 46 російських громадян, яким терміном на десять років заборонено в'їзд на територію країни. "Я сподіваюся, що інші держави Ради Європи візьмуть це за приклад", - зазначив Варейкіс.

Ініціативу "списку Савченко" підтримала грузинка Чіора Тактакішвілі з Альянсу лібералів і демократів за Європу. "Ми повинні тиснути на Росію, на тих, хто винен в арештах Савченко, Сенцова, Кольченка та інших українських активістів, ми маємо також протидіяти російській пропаганді і виявляти російських агентів у європейських столицях, які її розповсюджують", - закликала депутатка.

Санкції як останній резерв

Депутати ПАРЄ підтримали поправку до резолюції, у якій асамблея закликала країни-члени РЄ ухвалити індивідуальні санкції, а саме візові заборони та замороження банківських активів щодо осіб, причетних до викрадення, незаконного утримання, нечесного суду та вироку Надії Савченко, якщо її не буде звільнено негайно. "Такі самі заходи мають бути застосовані у випадках з десятьма іншими українськими в'язнями, яких російська влада утримує на підставі сфабрикованих звинувачень", - говориться у документі.

ПАРЄ висловила стурбованість численними повідомленнями про нелюдське поводження з полоненими, яких піддавали тортурам, знущанням та сексуальному насиллю. "Більше того, існують докази, що представники сепаратистських сил проводили страти полонених", - стверджується в резолюції. Проте асамблея також стурбована випадками порушення прав на свободу та чесний суд тих, "хто був затриманий українськими службами безпеки чи різноманітним українськими міліцейськими батальйонами, зокрема, добровольчими".

Закон для захисту постраждалих від війни

Депутати ПАРЄ переконані, що без рішучого наміру всіх сторін зупинити війну на Донбасі, вирішення проблеми людей, котрі були ув'язнені під час російської військової агресії в Україні, неможливо, констатується у резолюції. У тексті документа містяться заклики до кожної зі сторін конфлікту. Асамблея закликала Росію припинити військові дії на Сході України та виконувати мінські угоди, "сепаратистські групи, які контролюють окуповані території Донецька і Луганська", - припинити порушення прав людини, а саме "викрадення, тортури і політично вмотивовані вбивства українських громадян", а також у рамках мінських домовленостей провести обмін полоненими за принципом "всіх на всіх".

Українській владі ПАРЄ наполегливо радить ратифікувати Римський статут для того, "щоб Міжнародний кримінальний суд міг провести ефективне розслідування конкретних випадків порушень міжнародного гуманітарного права протягом війни в Україні". А також розробити новий закон про психологічну реабілітацію жертв військових дій і контролювати, аби після звільнення колишнім полоненим органи влади допомагали повернутися додому, а також надавали медичну, соціальну та психологічну підтримку.