Опитування: німці не хочуть забувати злочини нацизму
24 січня 2020 р.
75 років тому Червона Армія звільнила тих небагатьох, хто вижив у концентраційному таборі "Аушвіц". За роки функціонування концтабору "Аушвіц-Біркенау" тут було вбито більше мільйона людей. Переважна більшість жертв - євреї. 1996 року з ініціативи тодішнього президента ФРН Романа Герцога (Roman Herzog) 27 січня у Німеччині стало офіційним Днем пам'яті жертв націонал-соціалізму. Вже 2005 року Організація Об'єднаних Націй (ООН) так само оголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.
Останніми роками в Німеччині знову спостерігається зростання проявів антисемітизму. Це стосується, зокрема, й випадків насильства на ґрунті антисемітизму, адже німці, що сповідують юдаїзм, дедалі частіше стають жертвами нападів навіть на вулиці. Трагічною кульмінацією цих ненависницьких проявів відносно євреїв став скоєний 9 жовтня 2019 року напад у місті Галле. Тоді озброєний нападник спробував під час святкування одного з найбільших юдейських свят Йом-Кіпур продертися до синагоги, щоб вбити 51 вірянина, котрі молилися там.
Тож виникає запитання: наскільки важливою в наш час є для німців культура пам'яті про Голокост? Deutsche Welle доручила дослідити цей аспект. Відповідне замовлення отримала група соціологів з інституту дослідження громадської думки infratest dimap. Його співробітники провели 1018 телефонних інтерв'ю. Вибірка репрезентативна. Отримані під час дослідження результати "в цілому обнадійливі", запевняє соціолог Роберто Гайнріх (Roberto Heinrich).
Більшість німців визнає відповідальність
Під час опитування респондентам пропонувалося відповісти на кілька запитань. Одне з них: "Якщо Ви зараз подумаєте про націонал-соціалізм, то, на Вашу думку, чи забагато згадують про націонал-соціалізм, чи, може, про нього згадують у належному обсязі або про злочини націонал-соціалізму нагадують замало?" Більше половини опитаних заявили, що нинішній обсяг культури пам'яті є саме таким, яким має бути. Кожному четвертому німцеві, видається, що про ці події забагато нагадують, у той час як кожен шостий німець навпаки вважає, що в Німеччині замало нагадують про злочини націонал-соціалізму.
Друге запитання було сформульовано так: "Нещодавно хтось сказав: "Після того, як минуло майже 75 років після завершення Другої світової війни, нам не треба більше так перейматися періодом націонал-соціалізму, а потрібно нарешті поставити крапку". На Вашу думку, таке твердження слушне чи хибне? Переважна більшість у 60 відсотків відповіла, що виступає проти того, щоб покінчити з опрацюванням минулого. 37 відсотків респондентів підтримали твердження про те, щоб залишити позаду епоху націонал-соціалізму.
Третя група запитань стосувалася дебатів про націонал-соціалізм. Троє з чотирьох опитаних респондентів вважають, що відвідування меморіальних комплексів концентраційних таборів, як-от "Аушвіц" або "Бухенвальд", у майбутньому має увійти до шкільної програми.
Ще 61 відсоток підтримує вивчення ролі власної сім'ї в націонал-соціалістичну епоху. Водночас незначна більшість (55 відсотків) не визнає за необхідне надавати особам, які шукають політичного притулку, обов'язкову інформацію про злочини націонал-соціалізму.
Краща освіта сприяє бажанню пам'ятати
"Освіта допомагає" - була перша реакція мого колеги, коли він поглянув на часткові аспекти дослідження", - розповідає соціолог Роберто Гайнріх. Це особливо добре простежується в дебатах навколо оцінок минулого: тоді як тільки кожен п'ятий респондент з атестатом зрілості, що надає право на вступ до вишу (21 відсоток), виступає за те, щоб не обговорювати більше епоху націонал-соціалізму, понад половина респондентів з атестатом про неповну середню або початкову шкільну освіту (56 відсотків) вимагають цього.
"У цілому, є переважна більшість, яка виступає за те, що ми мусимо й надалі обговорювати тему націонал-соціалізму", - підсумував дослідження Гайнріх.
Однак про те, що політичний і соціальний клімат у Німеччині все-таки змінився, свідчить порівняння з результатами опитувань "Memo Deutschland - Multidimensional Memembrance Engine" 2018 і 2019 років. Якщо два роки тому лише 26 відсотків виступали за те, щоб остаточно розпрощатися з нацистською ерою, то торік ця цифра зросла до 33 відсотків. У поточному опитуванні, проведеному infratest dimap на замовлення DW, цей показник виріс ще на чотири відсоткових пункти.