Ідеї популістів переймають інші партії Нідерландів
23 лютого 2017 р.
Над Бінненгофом, що у Гаазі, віє холодний вітер. У цьому комплексі споруд з ХІІІ століття засідають обидві палати парламенту Нідерландів. Кілька чиновників (а частина уряду також розміщується там) їдять оселедець, куплений у завжди популярному кіоску поблизу. Бруківкою прогулюються нідерландці та іноземні туристи й фотографують.
Менше ніж за місяць, а саме, 15 березня, у Нідерландах обиратимуть нижню палату парламенту. Зараз в опитуваннях лідирує правопопулістська "Партія за свободу" (PVV) з близько 17 відсотками підтримки. Другою йде правляча праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію" (VVD).
Лідер "Партії за свободу" Геерт Вілдерс уже заявляв про "патріотичну весну" на тлі перемоги Дональда Трампа на виборах американського президента, підтримки на референдумі виходу Великобританії зі складу ЄС та зростання популістських антиміграційних рухів у Європі.
"Це лякає", - вважає 62-річна Марлеен Бреукер, яка працює у сфері освіти та разом з родиною на день приїхала до Гааги погуляти містом. "Сподіваюся, опитування помиляються", - каже вона, додаючи, що сама завжди голосувала за Зелених.
Нідерландський Трамп
Геерт Вілдерс, якого, серед іншого, і через примітну зачіску називають "нідерландським Трампом", дуже подібний до свого американського кумира також у методах ведення передвиборчої боротьби та у тому, як він поширює свою інтерпретацію подій у мікроблозі Twitter.
"Можливо, прямої переваги він від цього й не отримує", - припускає професорка Сара Ланге, яка написала дисертацію про правопопулістські партії у Західній Європі та працює в Амстердамському університеті. "Але такі дії провокують високу уваги з боку ЗМІ. Таким чином Вілдерс має можливість знову і знову передавати свої ідеї виборцям", - додає вона.
Ще одним науковцем, який спеціалізується на популізмі, є Кріс Аалбертс з Університету імені Еразма у Роттердамі. За його словами, програма "Партії за свободу" міститься всього на одній сторінці тексту. Він "дуже послідовний" і "завжди повторює те саме", каже експерт. Попри це, Аалбертс вважає, що політичні кроки, до яких вдається Дональд Трамп, як-то суперечливий антиміграційний указ щодо вихідців з семи населеними переважно мусульманами країн, лише сприяють Вілдерсу: "Він може сказати: "Погляньте, інші теж це роблять".
2012 року Аалбертс написав книжку про виборців "Партії за свободу". Між тим, визнавати, що голосуєш за цю політсилу, стало вже не таким великим табу, хоча в освіті працює багато людей, які приховують цей факт, щоб не зашкодити кар'єрі.
27-річний Раймон, який відмовився називати своє прізвище, голосував за Вілдерса під час виборів 2012 року. Вихідні він провів зі своєю дівчиною в Гаазі, зараз вони вирушатимуть додому на схід країни, де Раймон працює з особами, які страждають на деменцію. Чоловіка тішить те, що Вілдерс має намір збільшити видатки на сферу охорони здоров'я. Але, крім цього, він не знаходить нічого привабливого. "Вілдерс підтримує тепер Трампа та хоче, щоб ми вийшли з ЄС. Тепер це - не моя партія", - каже Раймон. - Крім того, практично всі партії виключили коаліцію з Вілдерсом. Тоді який сенс голосувати за нього?"
Прем'єр-міністр країни Марк Рютте, який представляє "Народну партію за свободу та демократію", не має наміру створювати коаліцію з популістами. 2010 року останні підтримали його, коли він створював уряд меншості. Водночас Кріс Аалбертс застерігає від довіри заявам Рютте. "Звісно, його обіцянки нічого не варті, - каже політолог. - Обставини можуть швидко змінюватися". Утім, Аалбертс не очікує, що "Партія за свободу" потрапить до складу наступного уряду, адже вона "нездатна" на це.
"Небезпечний" та "занадто крайній"
Подружка Раймона Лоес Хаммерштейн вчиться на соціальних науках. Вона, імовірно, голосуватиме за Соціалістичну партію. "Я не зовсім цікавлюсь політикою", - каже 22-річна жінка. Але знає, що вона - проти Вілдерса. "Мені не подобається, як він висловлюється про мусульман та біженців", - каже Хаммерштейн.
"У нашому місті їх не так уже й багато, - уриває її Раймон. - Але коли погуляєш вулицями Амстердама, то мені зрозуміло, що деяких людей забагато. Однак я згоден, що Вілдерс став трохи небезпечним - занадто крайнім".
За даними соціологічного інституту I&O Research, близько 77 відсотків виборців у Нідерландах ще не визначилися, за кого голосуватимуть. Опитування, проведене спільно виданням De Volkskrant та Амстердамським університетом показало, що п'ята частина виборців, які б в іншому разі не проголосували за правлячу VVD, не виключають того, що проголосують за них, аби перешкодити перемозі правопопулістів.
Політичне самогубство
Маріанне Мааршалкервеерд, якій зараз 70 років, завжди голосувала за нідерландських християнських демократів. Тепер вона симпатизує партії 50Plus, бо та відстоює інтереси пенсіонерів. Жінка сумнівається в достовірності прогнозів. "Кажуть, що зараз вибір стоїть між Вілдерсом та Рютте, але я вважаю це пропагандою ЗМІ", - каже вона. Втім, Мааршалкервеерд вірить, що "Партія за свободу" отримає багато місць у парламенті та вважає це "зрозумілим", адже інші партії "давали забагато обіцянок, яких вони не дотримались". "Я не хочу говорити про біженців, але і не хочу, аби сюди прибували ці зовсім молоді люди, правила мають бути суворішими", уточнює пенсіонерка.
За даними науковців Ланге та Аалбертса, більшість поміркованих партій перейняли деякі з суперечливих пунктів із програми популістів, особливо це стосується питань імміграції, ісламу та ЄС. Нещодавно прем'єр Марк Рютте опублікував у провідних виданнях країни відкритого листа. У ньому зазначалося, що той, хто не готовий поводитися "нормально" та сприймати нідерландську культуру, має залишити країну. "Було би політичним самогубством, не наближатися зараз за змістом до програми "Партії за свободу", - каже Аалбертс. Сара Ланге підсумовує: "Байдуже, скільки місць отримає Вілдерс та чи ввійде його партія до уряду: він матиме відчутний вплив".