Альтернатива виїзду на заробітки

"Єрусалим Австрії" - так колись називали місто Броди, що на Львівщині. У ХVIII-XIX столітті більшість мешканців були євреями, але після Другої світової війни їх залишились одиниці. Тут народилися видатний австрійський письменник Йозеф Рот, польський драматург Юзеф Коженьовський, мати психоаналітика Зигмунда Фрейда. Бували у місті французький письменник Оноре де Бальзак та російський новеліст Микола Лєсков. 

За часів Австро-Угорщини місто було крайньою межею на кордоні з Росією. Саме під австрійським пануванням Броди стали центром розвитку комерції між Сходом і Заходом. Нині про колишні успіхи нагадують лише руїни замку, залишки оборонної синагоги і пречудові сецесійні будинки з обдертим декором. Колись тут розташовувались відомі ресторації та готелі - "Bristol", "Grand", "Europa", де вирувало ділове життя. Нині це "Аптеки” та "Продукти" з пластиковими вікнами.

Місто торгівлі занепадає

Краєзнавці розповідають, що для підтримки торгівлі за Австро-Угорщини купці були позбавлені податків, але їх зобов’язували, проїжджаючи через місто, зупинятись на кілька днів і виставляти свій крам для продажу, що сприяло економічному розвиткові міста і міжнародній торгівлі.

Сьогодні, як і колись, місто рятує торгівля, адже великих підприємств з тисячами працівників в Бродах досі не було. Багато років Броди, як і весь район, вважали лідером із безробіття в області. Ситуація почала змінюватися на краще лише кілька років тому. Якщо ще в 2008 році тут було понад тисячу безробітних, то нині в Бродівському центрі зайнятості зареєстровано лише 400 незайнятих осіб. Однак міський голова Бродів Анатолій Белей пояснює цю статистику масовим виїздом бродівчан. "Багато мешканців виїжджає на заробітки, бо скільки б не платили, у тій же Польщі зарплати - більші. Але я вважаю, що це неправильно. Я хотів би, щоб люди повертались і залишались тут", - каже мер.

Таким шансом залишити українців удома є інвестиції у нові робочі місця. Мер Бродів наводить приклад відкриття підрозділу підприємства "Електроконтакт Україна", яке є дочірньою компанією німецької компанії "Elektrokontakt GmbH", що у власності французького концерну Nexans. Новий підрозділ, урочисто відкритий цього тижня, вже почав виготовляти електрокабелі для концерну BMW. В будівництво цього заводу інвестори вже вклали 10 мільйонів євро. 

Розширення виробництва

Підрозділи цього підприємства вже кілька років працюють у Золочеві та Перемишлянах Львівської області. За словами директора бродівського підрозділу Юрія Дуди, їх роботу німецьке керівництво визнало якісною, тому вирішили далі розширювати виробництво в Україні. Перед Бродами розглядали і Дрогобицький район Львівської області, і Тернопільщину, однак Броди іноземному інвестору сподобались найбільше. "Ми вивчали і наявність персоналу, і конкуренцію. Враховували близькість до нашихінших підрозділів. І, зрештою, вирішили, що тут найкраще", - пояснює Дуда. 

Але цього разу "замахнулись" на цифри в кілька разів більші, створивши 1400 робочих місць. Для прикладу, в Золочівському підрозділі -лише 300. Юрій Дуда переконаний, що не прорахувались, бо потенціал робочої сили в районі є. Тому у планах навіть друга черга заводу. Це ще тисяча робочих місць. Але поки що набирають персонал на вже готові потужності.

У пошуках кадрів

Хоча поки що набрали лише 400 працівників, директор каже, що ситуація плинна і щодня цифра може змінюватись. Щоб залучити нових працівників поширюють у місті рекламні листівки, агітують серед навколишніх сіл та містечок та проводять екскурсії заводом. Упродовж дня люди приходять і поодинці, і групами. Комусь справді потрібна робота, а хтось приходить із цікавості. Для бродівчанина Володимира завод - це шанс залишитись в Україні, знайти себе тут. До того, в Україні пробував себе у різних сферах, навіть фотографом, поки не подався на заробітки до Фінляндії."Тут на заводі - цікаво, гарні, гідні умови, але мене відлякує мала зарплата. Не знаю, як на неї жити. Я звик заробляти більше", - каже він.

Нині мінімальна зарплата на заводі - 4,5 тисячі гривень, але цілком реально заробити і 7 тисяч, кажуть на заводі. "Зарплата  залежить від багатьох факторів: від кількості змін, від кількості виготовленої продукції, від розряду працівника. Але ми плануємо вийти на 8-14 тисяч гривень", - обіцяє директор.

Ользі з-під Радивилова, яка прийшла на екскурсію заводом із сином, зарплата пасує, але мучить страх. Жінка давно не працювала, щойно з декрету. "А раптом я не справлюся? Тут роботу рахують на хвилини. Мене це лякає. А крім того, з мого села ще немає підвозки до заводу", - каже вона. Менеджер із персоналу заводу Галина Бартиш каже, що це не рідкість. І проблема навіть не в транспорті - його на підприємстві вже організували з кількох місць району, хоча й охопити всі навколишні населені пункти непросто. "Люди півроку працюють десь у Польщі, а потім півроку живуть за ці гроші. Тому і не поспішають щось змінювати і шукати інше", - каже вона. Це при тому, що праця на заводі не потребує особливих навиків - головне лише розрізняти кольори, щоб не плутати кабелі.

Вигоди для міста

Міська скарбниця Бродів вже отримала від "Електроконтакт Україна" понад мільйон гривень інвестиційного внеску. На що їх витратять мер міста поки не знає. Це вирішуватимуть спільно із депутатами. Але каже, що до реставрації будинків навряд чи дійде, а радше їх витратять на дороги, на які найбільше нарікають місцеві.

Крім того, підприємство щороку за оренду землі сплачуватиме 270 тисяч гривень. "Це малі гроші, так, бюджет не дуже відчує. Але це добре для городян і шанс для майбутнього. Якщо місто об'єднають з навколишніми селами в територіальну громаду, тоді ми зможемо отримувати податок з фізичних осіб, а завод принесе великі надходження", - підсумовує мер Бродів Анатолій Белей і сподівається, що відкриття заводу втримає багатьох від думок про заробітчанство.