"Лемберг-імперіаліс"
29 квітня 2011 р.Без австрійського періоду (кінець ХVIII – поч. ХХ століть) Львів перестає бути Львовом - саме так коротко характеризують значимість цієї доби для міста знавці культурної спадщини. У цей час місто стає метрополією, найбільше розвивається в духовному, культурному та архітектурному напрямках. Якщо говорити про архітектурний внесок, то фактично кожна друга пам’ятка у місті була зведена у цей період. Чого лише вартий збудований Галицький сейм, нині головний корпус Національного університету імені Івана Франка. Нічим не поступається за значимістю і Оперний театр, головний залізничний вокзал чи, приміром, резиденція графа Альфреда Потоцького. Нині це візитівки туристичного Львова, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток Андрій Салюк.
«Австрійці розібрали старі мури, аби дати розвиток місту. Попри розбудову, вони не знищували старої частини, що часто робиться нині, а дали шлях для формування нового. Імперія не заважала Львову розвиватися, багато речей відпустили на розсуд самоврядування», - каже Салюк.
Спеціальний маршрут
Тоді місто мало свої банки, розвивався бізнес, страхові каси, створювалося середовище сприятливе для розквіту громади.
«Туристи, які приїздять з Європи до Львова, їх цікавить те, наскільки класична їхня Європа відрізняється від нашої, зі змішанням різних культур, релігій та архітектурних стилів», - каже керівник Центру туристичної інформації Олена Голишева.
Дуже часто турист, який перебуває у Львові більше двох днів, запитує а що ще можна побачити з австро-угорського періоду. Тоді Центр, який зорієнтовано на роботу з індивідуальним туристом, просто пропонує оглянути цілі вулиці, де народилися відомі люди цієї доби або ж відвідати Львівську філармонію, де грають музику композиторів цього періоду. Для туристичних груп агенції у свою чергу пропонують окремий маршрут «Львів австрійський», який користується чи не найбільшим попитом. «Гастрономія теж цікавить. Багато кав’ярень відшуковують старі рецепти встро-угорської доби, які і пропонують туристам. Тож для туристів ми можемо запропонувати окремі туристичні маршрути, із нестандартними речами», - розповідає Голишева.
Щоправда, незручностей туристу додає відсутність знання мови в обслуговуючого персоналу вокзалу, кав’ярень та музеїв – це загальна проблема міста, додала керівник Центру.
Є чимало кав’ярень, у яких немає навіть англомовного меню, не кажучи вже про меню німецькою. Хоча німецькомовних туристів у місті чимало. «Але найбільшим побажанням є запровадження у музеях аудіогідів різними мовами. Це було б довершенням всієї роботи, коли ми кажемо, що «Львів відкритий для світу». Щоб турист почував себе як у дома», - каже Олена Голишева.
Потреба реставрації
У Центрі підрахували, що з поміж іноземних індивідуальних туристів – третина приїздить з Польщі, 20 відсотків з німецькомовного простору, 17 відсотків – з Росії і 10 відсотків припадає на англомовні країни. А загалом впродовж минулого року місто відвідали представники 56 країн світу.
Можливо, Австрія нині фінансово і не надто допомагає Львову у збереженні спільної архітектурної спадщини, однак наукова співпраця набирає обертів. Йдеться про навчання фахівців з реставрації, задля вміння працювати з будівельним матеріалом цього періоду – романцементом.
Таких спеціалістів місто практично немає, хоча більшість пам’яток австро-угорської доби декоровані ліпниною з цього матеріалу, каже Андрій Салюк. Саме тут і став у нагоді університет Відня, який організував навчальні курси для українських реставраторів. Адже пам’ятки руйнуються і потребують фахової реставрації.
Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський