Несподіванки та інтриги сесії ПАРЄ

У квітні минулого року російську делегацію було позбавлено права голосу в парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а її членів - права бути представленими у керівних органах асамблеї до кінця 2014 року через анексію Росією Криму. У тексті відповідної резолюції йшлось про те, що у подальшому "асамблея зберігає за собою право анулювати повноваження російської делегації, якщо вона не піде на деескалацію ситуації в Криму та не відмовиться від анексії цієї частини території України".

Згідно з регламентом ПАРЄ, від початку року російській делегації автоматично повертаються усі права. Проте очікується, що у перший день відкриття сесії, під час процедури підтвердження повноважень усіх національних делегацій, повноваження російської делегації будуть оскаржені.

Вагомі підстави

Депутат, який висловиться за це, повинен обов’язково назвати причину, через яку, на його думку, делегація не має права працювати в ПАРЄ, а відтак отримати підтримку щонайменше 30-ти депутатів з п’яти різних країн. Далі питання повноважень розглядатиметься Моніторинговим комітетом РЄ. Якщо він визнає підставу для перегляду повноважень делегації такою, що відповідає регламенту асамблеї, тоді комітет призначить доповідача з цього питання, а відповідна резолюція буде винесена на голосування асамблеї.

Підставою для оскарження повноважень російської делегації може стати пункт регламенту про "серйозні порушення країною головних принципів Ради Європи", зокрема - зобов’язання вирішувати усі конфлікти шляхом мирних переговорів.

За словами генерального секретаря ПАРЄ Войцеха Савицького, який зустрівся з журналістами у Страсбурзі, якщо події щодо російської делегації розвиватимуться саме за таким сценарієм, то висновок резолюції може мати лише три варіанти: підтвердити повноваження російської делегації, повністю позбавити її повноважень або частково позбавити її деяких прав. "Але те, яких прав делегацію буде позбавлено, визначають і вирішують лише члени ПАРЄ", - наголосив Савицький.

Популярні дебати

Проте доти, доки питання повноважень делегації РФ не буде винесене на голосування - а це може відбутися у середу чи четвер сесійного тижня, -представники Держдуми Росії користуватимуться всіма правами членів асамблеї: братимуть участь у голосуваннях, роботі комітетів, виступатимуть з трибуни ПАРЄ.

Російські депутати долучаться і до обговорення та голосування за резолюцію "Гуманітарне становище українських біженців та переміщених осіб", над якою працював британський депутат-соціаліст Джим Шерідан. "Ці дебати викликали велику зацікавленість у членів асамблеї, бо на виступ з цього питання вже записалося 60 депутатів", - повідомив Савицький.

Урядові вказівки та політичні інтереси

Поки що ніхто не береться з точністю передбачити того, як розділяться голоси депутатів ПАРЄ з приводу подальшої долі російської делегації. Проте від власних джерел DW в асамблеї стало відомо, що чіткої проросійської позиції дотримується переважна більшість членів делегації Вірменії, Сербії, Греції, Угорщини. Вагаються, але радше всього схиляться на бік Москви Азербайджан, Болгарія та Австрія. Підтримати позицію України готові Грузія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Данія, більшість депутатів з делегацій Німеччини, Франції. Ймовірно, до них приєднаються Італія, Іспанія, Словаччина та Нідерланди.

Проте національний фактор не буде визначальним під час цього голосування, оскільки чимало депутатів керуватимуться не зовнішньополітичними пріоритетами своїх урядів, а позицією тих політичних партій і груп, які вони представляють, повідомили DW.

Кремлівський блеф?

Після рішення квітневої сесії російська делегація бойкотувала ПАРЄ і до кінця 2014 року не брала участі у засіданнях. Проте схоже, що у Москві готуються до тріумфального повернення в Страсбург. І саме з цією метою до складу делегації РФ було введено спікера Держдуми Сергія Наришкіна. І хоча, за словами Войцеха Савицького, факт членства у делегації голови національного парламенту не є чимось екстраординарним для асамблеї, проте це є свідченням того, якого великого значення у Кремлі надають питанню повернення повноважень російській делегації у ПАРЄ.

"Сергій Наришкін їде сюди, бо знає, заради чого", - сказав DW один із співрозмовників у секретаріаті ПАРЄ. Він також зауважив, що останнім часом декілька впливових депутатів ПАРЄ, зокрема доповідач з питань Росії, представник Швейцарії Андрес Гросс, публічно заявляли про те, що асамблея хоче діалогу з Москвою і готова продовжити його.

Проте не виключено, що приїзд до Страсбурга Сергія Наришкіна, якого супроводжує великий пул російських журналістів, - це свого роду спроба Москви "чинити психологічний тиск на ПАРЄ" і можливість для "невиїзного" російського спікера, щодо якого діють індивідуальні візові санкції ЄС, говорити з високої трибуни міжнародної організації. Тим більше, що ПАРЄ - чи не єдина трибуна на сьогодні, з якої Росія ще може звертатися до Європи.