Нездоровий кабінет: чому порожнє крісло очільника МОЗу

Поспішаючи якнайшвидше змінити уряд Арсенія Яценюка, парламентарі цього тижня пішли на безпрецедентний крок. Так і не домовившись щодо кандидатури міністра охорони здоров’я, вони затвердили новий склад Кабміну без нього - вперше за історію коаліційних урядів України.

Відмова за відмовою

За словами нового віце-прем'єра Павла Розенка, така ситуація склалася через відмову в останній момент основного кандидата - директора Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова Олександра Усенка. "Шукати за ніч до голосування якусь іншу кандидатуру було б безвідповідально. Тому з цим призначенням ми взяли паузу", - сказав він у інтерв'ю агенції "РБК-Україна".

Утім, у ніч перед голосуванням фракція "Блоку Петра Порошенка" (БПП), якій за квотою мало відійти міністерство охорони здоров'я (МОЗ), все-таки спробувала знайти кандидата у своїх лавах. Однак заступниця голови комітету з питань євроінтеграції Марія Іонова відмовилася від посади, а Костянтин Іщейкін хоч і погодився, але, вочевидь, не знайшов підтримки усієї фракції. Загалом, за словами народного депутата від БПП Олексія Мушака, від пропозиції очолити МОЗ відмовилися вже 15 кандидатів

Неприваблива посада

"Уряд без міністра охорони здоров'я - це, звісно, дико, - каже член опікунської ради дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", співзасновниця благодійного фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко. - Але відсутність кандидатур мені зрозуміла - після Олександра Квіташвілі в міністерстві не залишилося корупційних схем, на яких можна було б заробити”. За словами Литовченко, найчастіше потрапити у керівництво МОЗ прагнуть лобісти фармкомпаній, сподіваючись заробити на тендерних закупівлях ліків. Однак минулого року міністерство доручило закупівлю медикаментів для українських лікарень міжнародним організаціям, зокрема Програмі розвитку ООН, ЮНІСЕФ, Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). "Щоправда, нова процедура й досі не працює, та й стара теж,- з сумом визнає Литовченко. - Онкологічні препарати не закуповувалися вже півтора року".

До того ж на нового очільника МОЗу ляже тягар відповідальності за продовження непопулярних реформ галузі, розпочатих Олександром Квіташвілі. Згідно із затвердженою програмою дій уряду, пріоритетною метою, зокрема, залишається автономізація більшості медичних закладів та перетворення їх на некомерційні підприємства, запровадження системи платних медичних послуг. "Все це призведе до масових скорочень, а значить - до погіршення стану медицини, - впевнений голова Вільної профспілки медичних працівників, колишній хірург Олег Панасенко. - Сьогодні в галузі працюють 886 тисяч осіб - на 200 тисяч менше, ніж три роки тому. За нашими підрахунками, через три роки таких реформ медиків стане менше ще на 300 тисяч". Профспілковий діяч побоюється, що майбутній міністр продовжить політику Квіташвілі щодо скорочення бюджетного фінасування галузі, яке у 2016 році зменшилося на 2,5 мільярда гривень і впало нижче рекомендованого ВООЗ рівня у 5 відсотків від ВВП.

Пошук триває

Після відставки Олександра Квіташвілі тимчасовою виконувачкою обов'язків міністра стала його перша заступниця Олександра Павленко. Ще минулого року голова профільного комітету Верховної Ради Ольга Богомолець звинуватила Павленко у лобіюванні інтересів власника фармацевтичної компанії "Дарниця" депутата Гліба Загорія (БПП). Утім, за словами самої Павленко, обіймати посаду міністра вона не збирається. "Я готова брати відповідальність, але на певний проміжок часу, який буде чітко визначений прем'єр-міністром",- заявила вона.

Не очікує пропозицій і Ольга Богомолець. На її думку, міністерство все-таки може очолити хтось із заступників Квіташвілі, зокрема, Віктор Шафранський чи Ігор Перегінець, яких вона називає "добрими менеджерами".