Підземний Львів

Якщо ви захочете побачити цілком інший Львів – спустіться у його підземелля. Зовні він пишний, бароковий, еклектичний, класичний, а на глибині – строгий та готичний і навіть дещо містичний. Підземні тунелі міста нині зберігають чимало таємниць. Проект, який започаткувало місто, дозволить відкрити для загального огляду старі будинкові пивниці, підвали костелів та ратуші. А ще дасть можливість археологам та історикам дослідити артефакти підземного міста. Адже те, що є нині назовні Львова, далеко не схоже на те, що збереглося під старою бруківкою, залишившись неушкодженим пожежею 1527 року.

На втілення проекту Львів отримав понад 440 тисяч євро, з них 10 відсотків – це кошти громади міста, розповідає заступник мера з гуманітарних питань Василь Косів. Такі проекти зазвичай є довгостроковими, каже Косів, приміром, польським Жешуву та Любліну, де вже діють підземні маршрути, знадобилося до двох десятків років, аби цей екскурсійний тур став повноцінним. Нині місто на етапі розроблення проектно-кошторисної документації, концепції, виготовлення ескізного проекту та дослідницьких робіт.

Експозиційне наповнення

За задумом розробників, маршрут починатиметься між низьким і великим мурами, що біля пам’ятника першодрукарю Івану Федорову. Далі пролягатиме до підземель Домініканського костелу, далі - до площі Ринок, у підвали Ратуші і до костелу Єзуїтів. «Загалом це 8 тисяч метрів квадратних експозиційних площ, - зауважує архітектор, розробник документації Микола Рибенчук. – Плануємо протяжність маршруту близько 800 метрів. На вході у підземелля буде інформаційний центр, можливо макети з певними етапами розвитку міста».

Пивниці, які вдасться відкрити, каже архітектор, слід законсервувати, аби показати культуру кладки, склепіння, кам’яні обрамлення, що є доказом існування високоорганізованого суспільства. Особливо відчищати ті пивниці не вартує, вважає співрозмовник, бо віковий наліт додасть їм особливого чару. Кожна кам’яниця буде присвячена окремій тематиці. Приміром, можливі експозиції ливарної справи, з історії міщанства, а у підземеллях Ратуші можна представити на огляд все, що пов’язане з магдебурзьким правом.

Мандри під землею

У Львові вже нині є відкриті для доступу підземелля окремих сакральних споруд – підвали Музею історії релігії (будівля Домініканського монастиря), костелу Єзуїтів, підвали церкви Преображення Господнього. У церковних підвалах можна побачити рештки мурів княжої доби, фрески 18 століття, різьблений кам’яний саркофаг 18 ст., катівні для злочинців. І все це супроводжується інтерактивними дійствами, розповідями легенд та містичних історій, на які багате місто. Приміром, відома легенда про «чорного монаха», що продав душу дияволу і зник у підземеллі костелу Єзіїтів, привид його буцімто і досі блукає тунелями.

Експерти переконані, що підземний маршрут мусить бути неперервним, аби турист спустившись у спокійний, безлюдний і містичний простір, уже не полишав його впродовж 2-3 годин. «Є таке бачення, що можна задіяти підвали уже діючих кав’ярень у старій частині міста, аби охочі могли зупинитися на каву, не виходячи назовні», - розповідає Василь Косів. Утім, аби маршрут був цілісним, доведеться прокладати штучні тунелі для з’єднання підземель. І тут вже можуть бути несподіванки, кажуть дослідники, адже невідомого є дуже багато. За припущеннями науковців, нижче рівня львівської бруківки є безліч ходів і тунелів, їх довжина може сягати 100 кілометрів. Подейкують, що у тих колекторах та ходах в часи війни переховувалося чимало євреїв, рятуючись від нацистських переслідувачів.

Дорогий проект

У тому, що туристичний маршрут львівським підземеллям стане популярним не сумнівається відомий гід, автор багатьох ексклюзивних екскурсій Львовом Ігор Лильо. Він вказує на досвід багатьох інших міст Європи, зокрема Кракова, де підземелля притягує туристів – екскурсійний маршрут діє без дотацій. Львову слід вивчити всі практики, вважає Ігор Лильо, аби вибрати найкраще і оминути помилок сусідів.

«Нині турист хоче видовища, динаміки, а українські музеї у теперішній інтерпретації – це вже «минуле століття», багато з них навіть інтернет-сторінок не мають. Ми це бачимо на прикладі запропонованих екскурсій «Нічним Львовом», коли попит просто зашкалює, люди записуються у чергу, а музеї відмовляються від співпраці, не хочуть відкривати свої експозиційні зали». Підземна екскурсія має бути експресивною, навіть з елементами залякування та обов’язково інтерактивними дійствами, розмірковує гід. Вартість огляду, на його думку, мала б відповідати польським аналогам – близько 100 гривень.

Такі проекти є дуже вартісними, кажуть співрозмовники. Скажімо, у Жешуві, де маршрут удвічі коротший за львівський, задум обійшовся місту у 2,5 мільйони євро. Крім фінансового, є ще невирішене питання приватної власності пивниць та підвалів, що виникатимуть на шляху та земельні погодження.