Криза на Кіпрі: пошук порятунку в останню хвилину
24 березня 2013 р.Значна частина відповідальності за катастрофічний стан, в якій опинилась економіка Кіпру, лежить на самій острівній державі, але й не тільки. Кіпрська банківська криза стала прямим наслідком економічної кризи в Греції, з якою тісно пов'язана. Кіпріоти робили багатомільярдні інвестиції в Греції, надавали кредити, які так і не повернулися.
Грецька кредитна "стрижка" на початку 2012-го року мала особливо сильний руйнівний ефект для економіки маленького Кіпру з його диспропорційно великим і "перенавантаженим" банківським сектором. Валовий внутрішній продукт Кіпру - 18 мільярдів євро, а на банківських депозитах лежало цілих 70 мільярдів євро. У жодній іншій країні єврозони на таке не натрапиш.
Забракло 17 мільярдів
Експерти вказують на те, що причиною цієї диспропорції стала економічна модель острівної держави, яка тривалий час виступала податковим і офшорним раєм для товстосумів з Росії, України, Великобританії та сусідньої Греції. Слабка система банківського нагляду, як вважають аналітики, стала приманкою для "сірих" грошей зі Східної Європи. Останнім часом європейські політики дедалі наполегливіше критикували Нікосію за недостатню протидію відмиванню грошей.
Та не лише банківська криза тягне економіку мальовничого острова вниз. Головним болем для уряду є і високий суверенний борг. Багато хто вважає причиною його виникнення роздуту і добреоплачувану бюрократичну систему, яка панувала на Кіпрі. Уряд Кіпру, бачачи серйозність проблеми, ще минулого літа звернувся до ЄС із проханням про надання допоміжних коштів для стабілізації економіки.
Загалом Кіпру зараз необхідні принаймні 17 мільярдів євро. Це більш-менш обсяг всієї кіпрської економіки. Два провідні банки Кіпру, фактично, неліквідні і останнім часом трималися лише завдяки екстреній допомозі Європейського Центробанку.
Євросоюз, Європейський Центробанк та Міжнародний валютний фонд пропонують пакет допомоги обсягом у 10 мільярдів євро. Але для отримання цієї допомоги Кіпр має сам акумулювати суму у 5,8 мільярдів. Міністри фінансів ЄС, серед іншого, запропонували покрити цю суму частково за рахунок банківських депозитів, але парламент Кіпру ці умови відхилив.
Слово за парламентом
Зараз кіпрський уряд терміново розробляє власний екстрений план порятунку економіки. Він передбачає створення так званого "фонду солідарності", який, серед інших, поповнюватимуть кошти пенсійного фонду та православної Церкви. Крім того, розглядається варіант накладення обмежень на рух капіталів, зокрема і обмежень на граничне зняття грошей з депозитів.
Новий кіпрський план, за деякими даними, також передбачає залучення коштів з банківських депозитів. Але "добро" на цей крок знову має дати парламент. Це може зачепити тих, хто тримає у кіпрських банках депозити зі 100 тисячами євро і більше. За повідомленням державного телебачення Кіпру, заможним клієнтам, можливо, доведеться рахуватися зі "стрижкою" обсягом від 22 до 25 відсотків від суми депозиту.
Тим не менше, поки що це лише плани. Часу на вироблення рішень у Кіпру залишається небагато - щонайпізніше до понеділка від Нікосії чекають конкретики. Європейський Центробанк вже повідомив, що планує припинити екстрене фінансування кіпрських банків з 25 березня.