Церква-рятівниця

Православний архієпископ Крисостомос ІІ мовчки дивиться в об'єктиви камер, у той час як президент Кіпру Нікос Анастасіадіс нервово вистукує щось пальцями. Вони збираються разом поснідати й обговорити становище держави. Ідеться про те, що Кіпру загрожує банкрутство, а план порятунку від ЄС місцевий парламент відхилив. Говоритимуть і про щедру пропозицію, яку главі держави зробив священнослужитель. "Церква та монастирі задля порятунку держави нададуть усе", - пояснив 71-річний архієпископ наприкінці зустрічі, що відбулася цього тижня в президентському палаці. Церква, за його словами, готова закласти свою нерухому власність і видавати облігації, щоб порятувати державу від фінансового краху.

Може здатися дивним, що церква готова ризикнути своєю нерухомістю задля держави, котра давно борсається в боргах. Проте експертів ця новина мало дивує. У Східній та Південній Європі можна спостерегти тісний зв'язок між державою та церквою, каже експерт кафедри православного християнства університету Ерфурта Ґеорґіос Трантас. Тому взаємопідтримка архієпископа і президента у кризовій ситуації – річ звична.

"Бісова справа"

Відносини між державою та церквою на Кіпрі особливо тісні. Церква втручається в великі та дрібні політичні питання, архієпископ Крисостомос часто висловлюється про мирське. Іноді кіпріотське духівництво реагує на події доволі жорстко: приміром, десять років тому воно виступило проти плану примирення тодішнього генерального секретаря ООН Кофі Аннана, спрямованого на возз'єднання турецької та грецької частин острова. Пропозицію генсека назвали бісовою.

Політичний вплив церкви на Кіпрі є значним, констатує представник берлінського фонду "Наука й політика" Ґюнтер Зойферт. Однак православні священнослужителі вважають свою могутню позицію доречною. Річ у тім, що їхній найвищий представник традиційно обирається всіма членами місцевих громад під проводом пасторів. "Таким чином архієпископа підтримує більшість населення", - пояснює експерт. На Кіпрі проживає мільйон людей, із них три чверті сповідують православне християнство.

Символи влади

Представники керівного духівництва навіть періодично обіймають на острові високі політичні посади. Так, архієпископ Макаріос на початку 1960-х років вивів острів із-під британської влади та був обраний першим президентом незалежного Кіпру. У часи його правління відбулося чимало кривавих конфліктів із кіпрськими турками. Архієпископ правив островом як духовна особа й політик до своєї смерті в 1977 році.

Загалом серед близьких до державної влади православних церков Південної та Східної Європи кіпріотська грає особливу роль, каже спеціаліст із православного християнства Трантас. Так склалося історично. Мовляв, православну церкву на острові заснували ще в 45 році апостоли Павло й Варнава. Місцева церква отримала 431 року широку автономію, а пізніше візантійський імператор надав місцевому архієпископу дуже значні, як на той час, повноваження. Замість пастушої палиці архієпископ отримав символ мирської влади – скіпетр. Цей символ зберігся до сьогодні. На зустріч із президентом архієпископ Крисостомос ІІ прийшов зі скіпетром у руках.

Економічні інтереси церкви

Кіпріотська церква контролює справжню економічну імперію, котра зростала й утримувалася роками, навіть коли островом правили чужинці. Місцеве духівництво вміло домовлятися з загарбниками. "У часи турецько-османської імперії церква відповідала за збір податків", – наводить приклад Ґеорґіос Трантас із університету Ерфурта.

Скільки коштує духовна імперія сьогодні? Про це відомо мало. Експерти вважають, що православна церква – один із найбільших власників нерухомості на острові. Окрім іншого, духівництву належить частка Hellenic Bank, третього найбільшого кредитного інституту на острові, а також броварний бізнес. Економічна криза чи крах банків завдали б церкві серйозних збитків, тому експерт берлінського фонду Ґюнтер Зойферт переконаний, що рятівна пропозиція від архієпископа – це більше, ніж порожня політична обіцянка. "Думаю, за цим стоїть конкретне бажання діяти", – вважає спеціаліст.