Кінець епохи
11 вересня 2012 р.
Перед будинком мистецтва Тахелес, в самому серці Берліна, зібралася невелика група барвисто одягнених людей: близько 70 митців та симпатиків. Невдовзі вільні митці передають ключ судовому приставу. Він опечатує кімнати арт-хаусу й у такий спосіб офіційно зачиняє це легендарне місце.
Митець Джина Ядегарі рік творила у стінах Тахелеса. Вона з сумом в голосі відзначає: «Тахелес важливий для Берліна, насамперед, як пам'ятка вільної культури». Джина родом з півдня Німеччини і їй важко збагнути чому деякі берлінці розглядали Тахелес тільки як туристичний магніт. Безліч суперечок, які в останні роки точилися серед самих митців, вона вважає нормальним.
Зміни власника
1990 року, у часи потрясінь після падіння берлінського муру, художники окупували приміщення збанкрутілого універмагу, щоб врятувати його від знесення. Тахелес був збудований 1909 року й слугував частиною торговельного центру в єврейському кварталі Берліна. Пізніше будівлю використовували нацистами та під час Другої світової війни її було завдано серйозної шкоди.
Після падіння берлінського муру тут з’явився унікальний простір для творчої свободи, який тепер піде з молотка. Протягом багатьох років художники боролися проти закриття: вели переговори з власником – HSH Nordbank, зверталися до мера Берліна Клауса Воверайта і зібрали понад 200 тисяч підписів, але все марно. «Та одне точно,» - говорить ілюстратор Роман Кроке, «є те, що відібрати неможливо, те, що залишається жити далі».
Місце альтернативної культури
Тендітні звуки лунають вздовж Оранієнбурґерштрассе. Два митці, які проголосили себе хранителями Тахелесу, грають на роялі на узбіччі дороги - прощання з епохою ліберального мистецтва.
«Коли на початку червня було ухвалено рішення суду, то багато художників оплакували Тахелес», – розповідає молода француженка Марі Гутбуб. Три роки тому вона як турист відкрила для себе це місце і повернулась сюди, щоб підтримати альтернативний будинок мистецтва. «Тахелес є одним з найвідоміших визначних пам'яток альтернативної культури,» – стверджує вона. 400 тисяч туристів зі США і Південної Америки, Європи та Азії відвідали торік Тахелес для того, щоб познайомитися з творами мистецтва чи переглянути театральні вистави.
Куди тепер?
«Ми віримо у мистецтво» скандує художниця Адлер А.Ф. і пояснює філософію Тахелесу, який вже давно є міжнародним культом. Тут відвідувачі могли спостерігати за роботою майстрів у їхніх студіях або, навіть, розмовляти з ними - абсолютно новий досвід для багатьох. Ребекка Роман з Нью-Йорка постійно поверталася сюди. Сьогодні вона приклоняється перед "духом" Тахелесу за допомогою індійського ритуалу: білий димок, що піднімається з ароматизованих паличок, які вона тримає у руках, має захистити та вшанувати це місце творчості, пояснює вона. Ліам Мелалука з Мельбурна порівняв цей будинок мистецтв з сучасною печерою, де багато хто залишив свої сліди на всипаних графіті стінах.
«Куди нам зараз йти?» - запитує вивішений на фасаді транспарант. Деякі митці мають тепер знайти нові студії у берлінському районі Нойкельн. Натомість в інтернеті віртуальний Тахелес продовжує життя.
Речник Тахелесу Мартін Райтер нарікає: «Це розкрадання мистецтва під патронатом поліції», а ілюстратор Роман Кроке підсумовує: «Не тільки Берлін – цілий світ втратив Тахелес».