Критика Шенгенської системи стає гучнішою

Подорожі з Лісабона до Афін, із Палермо до Стокгольма, з Риги до Парижа без жодного контролю на жодному міждержавному кордоні - все це можливо завдяки так званій Шенгенській системі. 30 років тому представники п’яти держав Європи - Німеччини, Франції, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу - зустрілися в люксембурзькому містечку Шенген і прийняли рішення про поступове скасування паспортного контролю всередині спільноти. Відтоді шенгенська зона рок за роком розросталась, і сьогодні є одним із найбільших і найпопулярніших досягнень Євросоюзу.

Користування не за призначенням

Утім, популярністю "Шенген" користується і серед тих, для кого свобода пересування передбачена не була, а саме серед громадян третіх країн, що не є членами Євросоюзу. Ці люди перетинають кордон із ЄС, приміром, в Італії та їдуть - часто за згоди місцевих органів влади - далі на північ, до Австрії чи Німеччини. Популярним серед мігрантів є також шлях через Балканський півострів - через Грецію, Македонію, Сербію до Угорщини й далі на захід Європи. Взагалі, кожен мігрант має реєструватися в спеціальних органах у тій країні, через яку в’їжджає до ЄС. Але якщо людина опинилася в якійсь країні Шенгенської зони, вона має всі шанси уникнути будь-якого контролю на подальшому шляху.

Якого масштабу сягає нелегальний перетин кордонів між країнами "Шенгену", поліція найбільшої федеральної землі Німеччини - Баварії - змогла пересвідчитися під час саміту країн Великої сімки в замку Ельмау на початку червня. Під час таких важливих заходів поліція має право тимчасово скасовувати правила "Шенгену" та запроваджувати контроль на кордоні. Це ж саме стосується і часу проведення великих спортивних заходів.

За даними німецької поліції, з 26 травня цього року було зафіксовано понад 10 тисяч випадків нелегального перетину державного кордону. "Удвічі більше, ніж зазвичай зафіксовано за відповідний період по всій території ФРН", - каже Йорґ Радек з профспілки поліції. Окрім цього, тимчасовий контроль на німецьких кордонах пролив світло й на численні правопорушення, пов’язані з наркоторгівлею та підробкою документів. "Зовнішній кордон ЄС дірявий, а наші сусіди закривають на це очі. Якщо відповідальні посадовці Євросоюзу не дозволять знову суттєво посилити контроль на кордонах (між країнами Союзу. - Ред.), вони самі зроблять себе спільниками шахраїв, торговців людьми та інших злочинців", - обурюється генсек консерваторів з Християнсько-соціального союзу (ХСС), який є правлячою партією в Баварії.

Критика в Італії та Франції

Якщо навіть під час проведення такої великої події, як саміт G7, місця поблизу якого нелегальні іммігранти, за логікою, мали б оминати десятою дорогою через велику кількість контрольних постів, поліції вдалося виявити так багато порушників, то якою ж тоді є їхня реальна кількість? Критика Шенгенської системи в Європі стає дедалі гучнішою - і не лише з часу проведення G7. Очільник італійської правопопулістської партії "Ліга Півночі" ще в травні поточного року закликав взагалі скасувати режим безконтрольного пересування між країнами Шенгенської зони з огляду на великий потік біженців до ЄС, а також з огляду на буцімто наявну небезпеку нелегально провезених до Європи джихадистів.

А у Франції після низки терактів у Парижі на початку цього року лідерка правих популістів з партії "Національний фронт" Марін Ле Пен заявила: "Ми мусимо контролювати наші кордони. Ми мусимо негайно призупинити міграцію і скасувати Шенгенський режим, аби слідкувати за тими, хто залишає країну і хто в’їжджає до неї". За її словами, терористи, що вчинили напад на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo і були після цього вбиті в перестрілках з поліцією, "могли б спокійно проїхати через територію кількох європейських країн та за лічені години залишити територію ЄС". "Ніхто б не зміг їх зупинити", - вважає Ле Пен.

60 відсотків французів сумніваються в доцільності "Шенгену"

Лідерка французького "Національного фронту", судячи з усього, такими заявами спирається на суттєву підтримку серед населення країни. Згідно з даними проведеного наприкінці травня соціологічного опитування, близько 60 відсотків французів заявили про сумніви в ефективності Шенгенської системи. До перегляду Шенгенського режиму неодноразово закликав і лідер французької консервативної опозиції, колишній президент країни Ніколя Саркозі.

Активно обговорюють питання Шенгенської зони і на півночі Європи, зокрема в Данії, де 18 червня обиратиметься новий парламент. Згідно з прогнозами, майже 20 відсотків голосів може набрати єврокритична "Данська народна партія". Ця політична сила виступає, зокрема, за відновлення постійного контролю на дансько-німецькому кордоні з метою, як вони кажуть, боротьби з нелегальною імміграцією та злочинністю. "Данська народна партія" вже одного разу, будучи членом правлячої коаліції, спромоглася 2011 року на деякий час досягнути відновлення митного контролю данськими інспекторами автомобілів з ФРН. Тоді це послугувало приводом для жорсткої реакції з Брюсселя.

Шенгенська система повністю тримається на якості контролю на зовнішніх кордонах ЄС. Якщо якась держава, що має спільний кордон із третіми країнами, нехтує своїми обов’язками, це швидко помічають шахраї, передають інформацію один одному і наслідки відчувають на собі всі країни спільноти.

Особливо жорстку політику відносно біженців сьогодні має намір проводити Угорщина зі своїм урядом право-національного спрямування. Ця країна, розташована на східному і південно-східному кордоні ЄС, хоч і є почасти метою подорожі для нелегальних мігрантів, але здебільшого виконує роль транзитної держави на шляху мігрантів до Західної Європи.

Аби вгамувати міграційний наплив, уряд Віктора Орбана хоче оголосити Сербію "безпечною третьою країною". Не виключено навіть будівництво паркану з колючим дротом на кордоні з балканською країною, заявив нещодавно речник уряду в Будапешті. Якщо до цього дійде, то Угорщина, яка 1989 року стала символом містка між Сходом і Заходом для колишніх громадян комуністичної НДР, які хотіли втекти на Захід, може перетворитися на першопрохідця на шляху до нової європейської ізоляції.