Корупція під грифом "таємно"

Справа про розкрадання на Львівському бронетанковому заводі, в рамках якої наприкінці минулого тижня заарештували п'ятьох осіб, включно з директором заводу та начальником профільного управління міноборони, стала першою гучною справою Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у сфері оборонної промисловості за весь час роботи агентства. Президент України Петро Порошенко, який відвідав завод буквально через кілька годин після перших затримань у п'ятницю, 14 липня, зазначив, що над справою правоохоронні органи працювали близько двох місяців і йдеться про розкрадання 28,5 мільйона гривень.

Під час виступу президент також високо оцінив роботу Служби внутрішньої безпеки державного концерну "Укроборонпром". За словами Порошенка, завдяки її роботі порушено 41 кримінальну справу, попереджено розкрадання 631 мільйона гривень, а також відсторонено 25 керівників. "Як верховний головнокомандувач і як президент України я нікому не дозволю обкрадати армію", - заявив президент.

Багато роботи

За словами Віктора Плахути, колишнього голови департаменту безпеки і оборони Мінекономіки України, оборудка, про розкриття якої повідомила НАБУ, є не такою вже й масштабною у порівнянні із зловживаннями, типовими для української оборонної промисловості. "Якщо у них буде бажання й далі знаходити випадки корупції у цій сфері, на них чекає ще дуже багато роботи", - каже експерт. Він розповідає, що детективи працювали над пошуком порушень у "оборонці" ще з 2016 року, втім, до останнього безуспішно.

На те, що невелика кількість антикорупційних розслідувань у оборонній сфері зовсім не означає, що тут зловживання є меншими у порівнянні із іншими секторами економіки, вказує і експерт групи "Реформа національної безпеки та оборони" Реанімаційного пакету реформ та радник проектного офісу реформ міноборони Максим Мураткін. Він зазначає: закритість оборонного сектору унеможливлює громадський контроль за роботою чиновників і пошук прямих доказів корупції. Утім, за словами експерта, опосередкованих свідчень у вигляді невідповідності низької якості робіт та продукції їх невиправдано високій ціні можна знайти безліч.

Цілком таємно

Утім, осягнути реальний масштаб зловживань в "оборонці", зазначають експерти, немає ніякої можливості, доки в Україні зберігається старий, "радянський" підхід до того, яка інформація має отримувати гриф державної таємниці. І державне оборонне замовлення, і державна цільова програма реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) до 2021 року є цілком таємними, розповідає Плахута. До того ж з боку держави фінансами для ОПК опікується міністерство економічного розвитку, додає експерт. "Але під час укладання контрактів та приймання робіт міністерство перевіряє лише фінансові документи і наявність придбаної продукції. Ретельно ж перевіряти усі суми на фінансування підприємств оборонки міністерство не в змозі", - каже Плахута.

У сучасних реаліях намагання закрити усю інформацію про оборонний сектор не несе жодної користі, вважає Мураткін. "Про збільшення особового складу на 500 осіб дізнаються не завдяки планам придбати 500 капелюхів, а завдяки мобільним телефонам вояків", - ілюструє свою думку експерт. Тому переведення значної частини закупівель у публічну площину, на його думку, не матиме для обороноздатності України жодних негативних наслідків. Втім, військові, за словами Мураткіна, у своїй переважній більшості продовжують думати категоріями минулого, створюючи поживний ґрунт для оборудок, які ускладнюють армії життя.

Оборонний монополіст

Та, окрім особистої зацікавленості окремих чиновників та військових у корупційних прибутках та секретності, яка сприяє їхнім намірам, зловживанням у "оборонці" сприяє сама структура управління цього сектору, запевняють експерти. За словами Мураткіна, державний концерн "Укроборонпром" суміщає у собі функції виробника, експортера та імпортера озброєнь, маючи на додачу ще й деякі регуляторні повноваження. "Враховуючи монопольне становище щодо імпорту та експорту, це створює безліч конфліктів інтересів, за рахунок чого дуже часто у роботі концерну перемагає питання не якості, а чиїхось меркантильних інтересів", - каже експерт.

Плахута взагалі називає державний концерн "незалежною державою" і "сприятливим для розвитку корупції середовищем". Саме тому опитані DW експерти наполягають не лише на знятті секретності із державних закупівель в оборонній сфері, але й на негайній інституційній реформі усього військово-промислового комплексу, яке б включало спрощення процедур для усіх охочих стати виконавцями державного оборонного замовлення. "Зараз, аби зробити це, необхідно пройти усі кола пекла", - каже Мураткін. За словами експерта, усі ці кроки вже давно назріли, адже цього року Державне оборонне замовлення було виконане лише на п'ять відсотків і шансів повністю встигнути до кінця року вже не залишилося.