Український ВПК у пошуках партнерів із країн НАТО замість РФ

Україна офіційно розірвала угоду з Росією про співпрацю між підприємствами оборонної промисловості в серпні 2015 року. Ще до цього Верховна Рада ухвалила закон про звільнення від оподаткування оборонної продукції з більшості європейських країн, США, Канади, Бразилії, Індії, Китаю. Припинення співпраці з РФ стало серйозним викликом, адже український військово-промисловий комплекс (ВПК) довгий час залежав від російських компонентів.

Нові розробки Україна здійснює вже з урахуванням нинішніх обставин, тож жодної залежності від компонентів з Росії тут немає, запевнив DW заступник міністра оборони країни Ігор Павловський. "Все, що нове випускається, виробляється в рамках імпортозаміщення складників, вузлів та агрегатів з країн ЄС і НАТО. Те, що стосується модернізації, в Україні ми змогли освоїти виробництво близько 70 відсотків складових частин всередині України", - уточнив чиновник.

Український ВПК: приречений на імпорт

Цілком  уникнути імпорту для потреб свого ВПК Україна ще не може. "Компоненти, спеціальні сплави й агрегати для виробництва літаків, які раніше поставлялися з Росії, зараз заміщуються через співпрацю з виробниками з Європи, Америки та Саудівської Аравії", - розповів директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. За його словами, головна проблема - створення елементної бази. "Наприклад, для виготовлення деяких видів броні та двигунів необхідний титан, виробництво якого в Україні ще не налагоджено, і його доводиться імпортувати", - зазначив експерт.

Керівники міноборони й українські виробники продукції військового призначення погоджуються, що налагодити внутрішнє виробництво всіх необхідних компонентів можна шляхом створення спільних підприємств (СП) з іноземними державами. Так, заступник директора держконцерну "Укроборонпром" Денис Гурак на другому Українському форумі з оборони та безпеки, що відбувся в Києві у четвер, 27 квітня, заявив, що підприємства цього об'єднання співпрацюють з 20 країнами. Завдяки цьому, як каже Гурак, Україна вперше змогла без участі Росії налагодити виробництво сучасного літака Ан-132 і сучасних бронетранспортерів.

Проблеми військово-технічного співробітництва з Заходом

Утім, за три роки війни на Донбасі не було ще жодного успішного прикладу створення СП з цими 20 державами, зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він вважає, що повністю забезпечити всім необхідним українську армію можна тільки шляхом залучення іноземних інвестицій і технологій. "Один із пріоритетів Генштабу міноборони України - це забезпечення армії захищеними засобами зв'язку. Деякі компоненти такого зв'язку вже поставляються зі США та Ізраїлю. Однак це не вирішує проблеми цілої системи зв'язку для всієї армії", - говорить Бадрак.

Він нагадує, що 2015 року Петро Порошенко досяг домовленості з президентом Франції Франсуа Олландом з передачі Україні технологій французьких компаній. Однак готовий контракт був чомусь заблокований міноборони України. "Це був уже третій випадок зриву військово-технічного співробітництва з цією країною, після невдач з добудовою українського корвету і виробництва вертольота Мі-24", - пояснив у розмові з DW Валентин Бадрак. За його словами, зараз під загрозою перебуває аналогічний проект налагодження спільного виробництва захищеного зв'язку з Туреччиною. Причини - пасивна позиція Києва і "зовнішній тиск" однієї з західних країн, яка не ​​хоче посилення військової могутності України. Назвати цю державу експерт відмовився.