Коментар: жорстке приземлення для Кіпру
26 березня 2013 р.Кіпр не збанкрутів. Але натомість він втрачає свою дотеперішню бізнес-модель і скочується в глибоку рецесію. Тисячі робочих місць у роздутому фінансовому секторі будуть скорочені. Досі ця галузь становила половину ВВП цього середземноморського острова. Нині це вже вчорашній день. Кіпрський уряд тривалий час намагався врятувати всі банки. Але це йому не вдалося.
Тепер на Кіпр чекають складні часи. І ця заява Олі Рена, комісара ЄС з фінансів, безперечно, слушна. Наступними місяцями й ба навіть роками надходження від податків на острові падатимуть, а соціальні витрати зростатимуть. Уже нині можна виходити з того, що ухваленої програми допомоги в розмірі 10 мільярдів євро для потреб державного бюджету не вистачить.
Голова Міжнародного валютного фонду Кристін Лагард днями вельми розпливчато висловилася, що борги Кіпру 2020 року ймовірно все ще сягатимуть 100 відсотків ВВП. Чи зможуть 800 тисяч кіпріотів звалити собі такий тягар на плечі, ніхто не береться стверджувати. Небезпідставні також побоювання, що іноземні інвестори, насамперед росіяни та греки, рятуватимуться втечею з цієї колишньої фінансової оази разом зі своїми грошима. Тож, Кіпр має всі шанси стати новим довготривалим проблемним дитям для Єврозони.
Втрачена довіра
Порятунок Кіпру, про який домовилися в ніч на понеділок, 25 березня, є важливою віхою у боротьбі з кризою в Єврозоні. Уперше у банківських клієнтів у примусовому порядку заберуть частину грошей для порятунку проблемних банків. А хто має рахунок у банку Laiki розміром понад 100 тисяч євро, змушений буде попрощатися з більшою частиною своїх вкладень. Другий за величиною банк країни ліквідують.
Для банківських клієнтів у Європі це сигнал: ваші збереження більше ніде не є в безпеці, бо якщо державі загрожуватиме банкрутство, вона їх у вас може відібрати. А для банків це сигнал: того, хто програвся в казино на банківському ринку, не конче рятуватимуть за будь-яку ціну, як це ще було у випадку Греції, Ірландії та Іспанії.
Існує, щоправда, одне "але": банк Laiki належить переважно державі. Тобто гроші втрачає держава Кіпр, а їх вона, по суті, отримає назад у вигляді допоміжного кредиту від ЄС та МВФ. До одних з найбільших клієнтів банку Laiki належать численні пенсійні фонди острова. Ці вкладення не можна просто так забрати. Тож, чи справді вдасться отримати від розпуску цього фінансового інституту обіцяних 4,2 мільярда євро, залишається під питанням.
Вихід з Єврозони краще
Кіпр платить за те, щоб залишитися у валютному союзі, дорогу ціну. З економічної точки зору для цієї невеликої острівної держави, ймовірно, було би правильніше вийти з Єврозони і почати все заново з власної девальвованої валюти. Однак решта 16 країн-членів Єврозони не були готові до такого кроку. Вони побоюються втрати довіри до єдиної європейської валюти у світі. Адже ніхто не може спрогнозувати, який саме ефект матиме вихід Кіпру з Єврозони. Суто економічно Кіпр не є вагомим учасником валютного союзу. Також ланцюговий ефект навряд чи мав би місце, оскільки кіпрські банки не мають великої заборгованості за кордоном, а грецькі філіали були вчасно відокремлені.
Одностайність панує в одному: кризовий менеджмент - як Єврозони, так і уряду в Нікосії - був просто катастрофічним. Можна було б цілком обійтися і без драматичної напруги останніх днів. Це значною мірою зруйнувало довіру - як у Єврозоні, так і поза нею. Кіпрські банки в їхньому старому вигляді неможливо було врятувати. Це було очевидно ще з червня 2012 року, коли Кіпр через фінансові втрати після порятунку Греції офіційно попрохав про допомогу.
Уряд Кіпру необачно затягнув переговори, а Єврозона дозволила йому це зробити. Лише ультимативна погроза Європейського центрального банку перекрити грошовий кран Кіпру спричинила рятівний шок. Це продемонструвало, що саме ЄЦБ контролює ситуацію, а не міністри фінансів. Це аж ніяк не позитивний розвиток подій. Адже хто тоді контролює ЄЦБ?
Парламенти Німеччини, Нідерландів і Фінляндії ще мусять дати свою згоду на угоду з Кіпром. Швидше за все так і станеться. Парламент Кіпру взагалі ніхто вже не питатиме. Це неприємно здивує багатьох місцевих депутатів і ще більше розпалить лють кіпріотів щодо Європи. Утім, у них немає альтернативи. Коли запахло смаженим, Росія повернулася до Кіпру спиною. Тепер у цього острова лише два шляхи: або виконати всі умови кредиторів, або вийти з Єврозони.