Кар’єра парфумера по-швейцарськи або Починати ніколи не пізно

У парфумерній студії Веро Керн у Цюріху в око відразу впадають десятки пляшечок. Серед "інструментів" парфумера - безліч квіткових есенцій та старовинних рецептів приготування парфумів. Дбайливо вона бере одну з пляшечок в руки. "Обережно!", - застерігає жінка, - "Ви не повірите, це як бензин. Але якщо цю рідину розвести - проступає запах квітки. Треба про все знати", - пояснює вона.

Веро Керн вже має серйозний досвід у створенні парфумів. П’ять років тому вона заснувала власну парфумерну лінію Vero Profumo. У її ароматах - поєднання класики та стилю. На момент створення лінії  жінці  вже виповнилося 60. "У дитинстві я хотіла вступити до Академії мистецтв. Але моїм батькам ця ідея не сподобалася і так я стала аптекарем", - згадує вона.

З аптеки у парфумерію

В аптечному бізнесі Керн пропрацювала 10 років, тоді жага мандрів привела її на початку 1970-х до авіакомпанії SwissAir, де вона змінила безліч посад. Тим не менше, саме робота в авіасфері заклала підвалини її фінансової незалежності та підприємливості.  "Я б ніколи нічого не досягла, якби не мала попереднього досвіду. Треба мати неабиякі сили та відважність, щоб це робити", - каже вона.

Керн якоїсь миті набридла її робота, а SwіssAіr саме проходив через етап кризи та скорочень. Тож це розлучення сталося, так би мовити, "за взаємною згодою". Далі ж під час поїздки до Туреччини Керн відкрила для себе ароматерапію. Заінтригована цією галуззю, жінка записалася до парфумерної школи у Франції.

Коли хобі стає бізнесом

Хоч і скромний, але впевнений успіх Веро Керн надихнув й інших. Парфумер Енді Тауер познайомився з Керн через спільного приятеля. Шість років тому Тауер був безробітним і саме шукав чим би займатися. Як хобі він вигадував аромати для друзів і рідних. Тоді Керн попросила розробити аромат для її магазину з марокканськими нотками.

Парфум Le Maroc pour Elle став першим з 16, які розробив Тауер. Зараз він працює ще над кількома. Тауер ніде професійно цьому не навчався, але за його словами найважчим тут став зовсім не процес виготовлення парфумів. Просування бренду, податкові процедури, заповнення експортних декларацій, видатки на матеріали та доставку продукції - це основні проблеми у виробництві, зазначає він. "Раптом щось, що було для тебе забавкою, стає чимось дуже серйозним. Це твоє життя і кошти на те, щоб оплатити оренду житла в кінці місяця. Але досі я ні про що не шкодую", - розповідає чоловік.

Парфумерний бізнес зустрів Тауера приязно. Його аромати користуються популярністю та отримують схвальні відгуки від критиків, блогерів та власників парфумерних магазинів. Хоча його докторська дисертація з хімії і досвід роботи в  ІТ-галузі аж ніяк не готували його до нової кар’єри.  "У нас не було жодної стратегії. Ми взагалі не знали як виходити на ринок", - визнає Тауер.

Тримати баланс

Для Веро Керн і Енді Тауера робота парфумера - це щоденний вибір між свободою та обмеженнями, адже йдеться про малий бізнес. Але їхні імена вже відомі в Римі, Парижі, Лос-Анджелесі і Берні.  "У Швейцарії виробництво - надзвичайно витратна справа. Зрештою радієш, коли вдається повернути інвестовані кошти. Іноді люди скаржаться на те, що наші парфуми дорогі, але й їхнє виробництво теж не дешеве", - зазначає Керн. 

Головне ж для швейцарських парфумерів мати змогу і надалі працювати, експериментувати та розливати свої мрії у привабливі пляшечки з парфумами.

Автор: Сюзан Стон, Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько