Двобій за Євро-2024: Німеччина та Туреччина на нервах
26 вересня 2018 р.Країну, якій випаде честь приймати Чемпіонат Європи з футболу у 2024 році, назвуть на засіданні виконавчого комітету Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) у четвер, 27 вересня. Вибиратимуть між Німеччиною та Туреччиною, які раніше подали заявки з попередніми оціночними звітами і концепціями проведення першості континенту.
Обидві країни дуже зацікавлені у перемозі, але які шанси вони мають? УЄФА днями опублікував звіт про оцінку заявок Німецького футбольного союзу (DFB) і Турецької федерації футболу (TFF) на проведення Євро-2024.
Досвід в організації великих футбольних турнірів
Досвіду в організації великих футбольних турнірів, однозначно, більше у Німеччини: чемпіонати світу в 1974 і 2006 роках, Чемпіонат Європи у 1988-му, Чемпіонат світу з жіночого футболу в 2011 році. Багато-хто взагалі називає Німеччину чемпіоном світу з організації спортивних змагань найвищого рангу.
У Туреччини ж футбольного досвіду набагато менше: в її активі лише Чемпіонат світу з футболу серед молодіжних команд в 2013 році.
Стадіони
Матчі Євро-2024 обидві країни планують проводити на десяти стадіонах. Комісія УЄФА підтвердила ідеальний стан всіх десяти німецьких стадіонів - у Берліні, Лейпцигу, Гамбурзі, Дортмунді, Гельзенкірхені, Кельні, Штутгарті, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені та Дюссельдорфі. Усі названі арени також регулярно використовуються для проведення футбольних матчів найвищого рівня. За останні 20 років в Німеччині чотири рази проходили фінали Ліги чемпіонів УЄФА. Жодна інша країна світу не приймала матчі цього престижного турніру частіше, ніж ФРН.
Що стосується турецьких стадіонів, то критеріям УЄФА поки відповідають тільки сім з десяти: у Бурсі, Ескішехірі, Газіантепі, Ізмірі, Коньї, Трабзоні та одна з двох арен у Стамбулі. Олімпійський стадіон імені Ататюрка в Стамбулі та стадіон в Анкарі підлягають реконструкції. Арену в Анталії також необхідно модернізувати. Комісія УЄФА стурбована тим, що Туреччина може не впоратися з необхідним для реконструкції стадіону в Стамбулі обсягом робіт до початку Євро-2024.
Крім того, у порівнянні з турецькими аренами німецькі стадіони розраховані на більшу кількість глядачів і, отже, мають більш високий потенціал з точки зору доходів. Сім з десяти заявлених стадіонів у Туреччині вміщують менше вболівальників, ніж найменший з німецької десятки стадіонів - у Дюссельдорфі, який розрахований на 46264 особи.
Любов до футболу
В обох країнах футбол вважається найголовнішим видом спорту. Туреччина славиться своїми емоційними вболівальниками - за визначенням УЄФА, турки - це "палка футбольна нація". Участь Туреччини у боротьбі за право прийняти Євро-2024 активно підтримує і президент країни Реджеп Таїп Ердоган.
Однак проведення Євро-2024 в Німеччині викликало б справжню футбольну ейфорію серед німців - підтвердженням тому служить Чемпіонат світу 2006 року, який блискуче пройшов у ФРН і отримав назву "літньої казки".
Як свідчать опубліковані Німецьким футбольним союзом результати опитування соціологічного інституту FORSA, 74 відсотки жителів Німеччини виступають за проведення Чемпіонату Європи з футболу в ФРН, серед футбольних уболівальників цей показник склав 89 відсотків.
Інфраструктура
Оскільки ФРН розташована в центрі Європи, дорога до Німеччини обійдеться вболівальникам з інших європейських країн набагато дешевше, ніж до Туреччини, що знаходиться на південному сході континенту. Відстані між німецькими стадіонами набагато менші, ніж між стадіонами в Туреччині. До того ж до будь-якої з арен в Німеччині можна дістатись не тільки машиною, але і потягом.
У турецького міста Трабзон, що знаходиться на чорноморському узбережжі на північному сході країни, немає залізничного сполучення з іншими регіонами. Як і в Анталії. У турецькій заявці, однак, зазначено, що до 2024 року влада інвестує 17 мільярдів євро в розширення автомобільної та залізничної мереж.
На тлі економічної кризи в країні і девальвації турецької ліри УЄФА скептично ставиться до цієї заяви. "Недавні економічні події в країні можуть мати негативний вплив на державні інвестиції", - йдеться в доповіді УЄФА.
Фінанси
Союз європейських футбольних асоціацій, безсумнівно, зацікавлений у тому, щоб проведення Чемпіонату Європи з футболу принесло йому максимальну вигоду. Для УЄФА поперек горла стоїть рішення "німецької влади скасувати звільнення від сплати податків", у зв'язку з чим будь-який прибуток обкладатиметься податком. Більше того, якщо чемпіонат Європи проводитиметься у Німеччині, УЄФА доведеться також платити за оренду стадіонів.
У Туреччині подібних проблем не виникне. Однак УЄФА, схоже, не особливо довіряє фінансовим гарантіям Анкари. У звіті перевірочної комісії УЄФА йдеться, що податкові пільги, обіцяні урядом Ердогана, "не цілком" відповідають "чинним на даний час законам і вимогам міжнародного права".
Права людини
Незважаючи на звинувачення в расизмі на адресу Німецького футбольного союзу з боку півзахисника Месута Озіла (Mesut Özil), який залишив збірну ФРН і у зв'язку з чим спалахнув скандал, претензії до Туреччини більш серйозні. Ситуація з дотриманням прав людини в країні при президентові Ердогані, м'яко кажучи, проблематична: свобода преси і слова обмежена, тисячі представників опозиції перебувають за ґратами без рішення суду.
Навіть УЄФА, зазвичай досить стриманий у своїх заявах, чітко вказує в доповіді: "Відсутність плану дій в галузі прав людини є приводом для занепокоєння". При цьому від Німецького футбольного союзу УЄФА зажадав зробити все можливе, щоб запобігти можливим порушенням прав людини під час чемпіонату.