App у допомогу
5 червня 2012 р.
Того, хто хоче придбати в супермаркеті свіжі фрукти й овочі, може спокуситись їх привабливим зовнішнім виглядом. Та ледве зайшовши додому, на покупця інколи може очікувати значне розчарування: помідори можуть виявитись водянистими, ананаси кислими, а яблука, на жаль, підгнилими.
Разом із тим, в майбутньому до кошиків покупців потраплятимуть лише продукти найкращої якості. Адже дослідники з Інституту фотонних мікросистем Фраунгофера (IPMS), що в Дрездені, винайшли прилад, який дозволяє бачити внутрішній стан їжі: інфрачервоний спектрометр.
Прилад спрямовується на фрукт – приміром, яблуко – і світло спочатку падає на досліджуваний об’єкт. Що особливо: спектрометр вимірює та аналізує не лише поверхню фруктів. «Ми хочемо в кінцевому результаті знати не те, чи яблуко червоне, або авокадо зелене», - пояснює винахідник спектрометра Генрих Ґрюґер. Інфрачервоні промені радше проникають на відстань від кількох міліметрів до сантиметра всередину обраного об’єкта.
«Відображене світло є спектром, що записується спектрометром», - пояснює Ґрюґер подальший процес. За допомогою відповідного програмного забезпечення отримані дані порівнюються з тими, що вже закладені в базі даних. Тепер користувач може прочитати, що знаходиться за оболонкою яблука. Наприклад, скільки води, цукру чи крохмалю міститься в овочі. Та це далеко не все. За словами дослідника, спектрометр може також визначати окремі види цукрів – зокрема, глюкозу, цукрозу та фруктозу. «Таким чином ми, приміром, можемо оцінити, чи в є в цьому фрукті достатній вміст цукру та чи є він стиглим», - наголошує Ґрюґер.
Менший, ніж кубик цукру
Незабаром такий спектрометр має бути інтегрований і в смартфони. І це має сенс. Адже ніхто не збирається носити з собою на ринок персональний інфрачервоний спектрометр. Аби вбудувати цей пристрій до мобільного телефону, його потрібно трохи зменшити. Тому нині дослідник працює над розробкою мініатюрної версії. «Менший, ніж шматочок цукру», - таким бачить свій винахід Ґрюґер.
Іншою можливістю було би введення своєрідних «фруктових додатків-apps», які користувач міг би встановити на свій смартфон. Тоді в найближчому майбутньому покупки могли б виглядати таким чином: ви вирушаєте у відділ овочів та фруктів у супермаркеті, берете грушу, вмикаєте на мобільному телефоні відповідний додаток, встановлюєте режим «Груша» та просто підносите мобільний до об’єкта! Але важливо пам’ятати: якщо хтось почне досліджувати за допомогою мобільного не грушу, а, приміром, м'ясний стейк, він не зможе отримати необхідної інформації на дисплеї. Адже інфрачервоний спектрометр не бачить різниці між водянистою грушею та соковитим стейком – або поки не бачить. Та це не має значення. Аби ідентифікувати, що груша є саме грушею, зрештою, існує багато інших мобільних додатків.