Новий наріжний камінь переговорів щодо Донбасу

Пошук розв'язання конфлікту на Донбасі, схоже, перемістився у нову площину. Коло учасників міжнародних переговорів розширилося, а тематичний акцент перенесено на нову ідею - розміщення на Сході України миротворчої місії ООН. Саме такий крок, за загальним враженням, підтримують як Київ і Москва, так і учасники перемовин від Заходу - Німеччина, Франція та США. Останні з моменту призначення Курта Волкера спецпредставником Держдепартаменту з питань України долучилися до них як окремий гравець, хоч і в менш офіційному форматі й на суттєво нижчому рівні. Адже якщо до наявного формату "нормадської четвірки", результатом якого було підписання мінських домовленостей, залучені перші особи держав та глави МЗС України, Росії, Франції та Німеччини, то формат Росія - США таким масштабом похвалитися не може.

Три зустрічі - четверта в плані

Тим не менш, Курт Волкер з серпня цього року вже тричі зустрічався з помічником президента Росії Володимира Путіна Владиславом Сурковим, якого вважають неформальним повіреним господаря Кремля з питань конфлікту в Україні. Під час останньої зустрічі, яка відбулася в середині листопада в Белграді, Волкер передав Суркову низку пропозицій щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Стосувалися вони, зокрема, й місії ООН. Згідно з пропозицією Волкера, вона повинна мати безпековий мандат, який би поширювався на всю непідконтрольну Києву територію Донбасу, а в її складі не було б російського персоналу. І хоча російська сторона відкинула 26 з 29 пунктів пропозиції американців, і в Москві, і у Вашингтоні переговори в форматі Волкер-Сурков вирішили продовжити. "Усе ж таки три - не нуль. Краще, ніж нуль", - заявив після зустрічі в Белграді Сурков, говорячи про кількість погоджених російською делегацією пунктів пропозиції американців. Волкер назвав останню зустріч хоч і "кроком назад", але водночас "душевною", і оголосив наступну - вже в грудні.

У тому, що сенс продовжувати переговори дійсно є, переконаний і директор Євразійського центру "Атлантичної ради", колишній посол США в Україні Джон Хербст. "Миротворча місія у тому вигляді, як її описує Волкер, була б великим кроком у напрямку досягнення миру на Сході України, - каже він. - І ми знаємо, що в Москві є люди, які розуміють, що їхня агресія на Донбасі зазнає невдачі і що вони (Росія. - Ред.), можливо, будуть змушені піти звідти". А тому миротворчу місію ООН дипломат називає реалістичною - "у той момент, коли керівництво в Кремлі вирішить припинити свою агресію на Донбасі ". До цього рішення, за словами Хербста, Москву потрібно активно схиляти і "переконувати в тому, що їхнє прагнення домогтися міжнародного визнання агресії (на Донбасі. - Ред.) провалиться". Робити це варто навіть якщо цей процес займе місяці або ж і роки, переконаний колишній посол.

Не нова ідея

Ідея розгортання місії ООН на Донбасі, хоч і виглядає новою, насправді такою не є. Про доцільність такої місії ще в 2015 році почав говорити президент України Петро Порошенко. Зараз про ідею згадали через те, що на неї вперше пристала і російська сторона. Щоправда, зона діяльності цієї місії, за російською ініціативою, має бути обмежена лінією розмежування сторін конфлікту на Донбасі, а її мета - полягати в захисті спостерігачів ОБСЄ, які працюють на місці вже кілька років. І хоча Володимир Путін після розмови з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель у вересні погодився з тим, що зона діяльності може бути розширена, зараз, як випливає зі слів Курта Волкера, Москва знову говорить про місію лише на лінії розмежування.

Зміщення акценту в переговорах щодо Донбасу на місію ООН хоч і виглядає як просування, але може бути "пасткою" Росії для України та Європи і поставити під загрозу весь мінський процес, застерігає експерт "Німецького фонду Маршалла - США" Йорґ Форбріґ (Jörg Forbrig). Завдяки місії ООН конфлікт може бути "заморожений", а відповідальність за глухий кут - перекладена на український уряд, каже експерт. Крім того, це ставить під загрозу консенсус щодо санкцій проти Росії, який існував у ЄС, впевнений Форбріґ: "Якщо за допомогою місії ООН буде виконано принаймні "військову" частину домовленостей, то це, підозрюю, означатиме для деяких країн ЄС, що частину санкції проти Москви треба скасувати".

За спинами України та ЄС?

Проблематичним Форбріґ називає і той факт, що перемовини щодо розв'язання конфлікту відбуваються між США та Росією. Мовляв, може скластися враження, "що дві великі держави домовляються про щось за спинами українців", чого немає в "нормандському форматі", до якого залучені Берлін, Париж і Київ. "Тут постає питання, наскільки адміністрація США намагається розглядати Україну як одне з багатьох конфліктних питань, які існують  між Росією та США. Для європейців Україна була і є головним конфліктним питанням у відносинах із Росією", - каже він.

Джон Хербст такі побоювання відкидає і стверджує, що знає про координацію дій між Берліном і Парижем з одного боку та Вашингтоном - з іншого, "можливо, навіть більшою мірою", ніж за часів президента Барака Обами. "Коли канцлерка Меркель поїхала з візитом до Вашингтона на початку роботи адміністрації (президента США Дональда. - Ред.) Трампа, вона хотіла, аби з'явився спецпредставник США для переговорів", - каже він. Не погоджується Хербст і з тим, що розміщення миротворців ООН призведе до замороження конфлікту на Донбасі. "Звісно, це не означає, що ідею з миротворчою місією не можна змінити. Але я не думаю, що Курт Волкер чи чинна адміністрація у Вашингтоні погодяться із миротворчою місією, яка б призвела до замороженого конфлікту", - запевняє Хербст.