Від бакалавра до магістра в Україні шлях тернистий

Мабуть у будь-якому діловому виданні тільки б зраділи спеціалісту, який би мав за плечима не лише журналістську школу, але й міг похвалитися фаховими економічними знаннями. Так звана «перехресна освіта» має переваги й у багатьох інших галузях, а не лише в журналістиці. У цьому впевнений адвокат Андрій Гук. Він готував позов Києво-Могилянської академії, яка не захотіла миритися з намаганнями міністерства освіти України скасувати перехресний вступ на магістерські програми. Гук заявляє, що можливість перехресного вступу є питанням інтересу студентів, автономії ВНЗ й конкурентноздатності на ринку праці.

Не положено

Міносвіти, у свою чергу, заявляє, що для перехресного вступу немає правових підстав. При цьому міністерство посилається на Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене урядом 1998 році. За ним, як запевняють у міністерстві, присвоїти студенту кваліфікації спеціаліста (магістра) можна лише на базі відповідної програми підготовки бакалавра або спеціаліста, що є складовою галузевого стандарту вищої освіти для цього напряму підготовки (спеціальності). «Неможливо підготувати з бакалавра філології магістра з атомної енергетики», - йдеться у тексті «Роз’яснення щодо ступеневої вищої освіти», розміщеного на сайті відомства.

Внаслідок переговорів з представниками Києво-Могилянської академії, як повідомив у розмові з DW Гук, чиновники погодились на перехресний вступ лише за деякими спеціальностями. Але в «Могилянці» вирішили поборотись за принцип у цілому. Адже вже зараз багато студентів занепокоєні, що не зможуть вільно обрати собі магістерську спеціалізацію.

Цікаво, чому міністерство освіти раптом взялося за це питання. За словами Гука, в Києво-Могилянській академії перехресний вступ практикується, починаючи від 1996-го року, і досі проблем з ним не було. Юрист не погоджується й з твердженнями про загрозу якості навчання, якщо на магістерську програму приходять студенти, які перед тим вчилися за іншим фаховим напрямком. Як каже юрист, студенти, маючи змогу обирати дисципліни з різних факультетів, упродовж бакалаврату готуються продовжити навчання на магістратурі за іншою спеціальністю. Крім того, для вступу на магістерську програму їм доводиться ще складати вступні іспити, і філологу буде складно здати фізику, каже Гук. Юрист звернув увагу на те, що в інших європейських країнах перехресний вступ є загальним правилом за певними винятками.

Суд покаже

У понеділок 14 січня Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом "Могилянки". Перше засідання має відбутись 21 січня. Ярина Боренько - координатор групи «Контакти між людьми» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства звертає увагу на недосконалість законодавства в Україні. За її словами, в українському суді цілком можна довести, що «Могилянка» не дотримується Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні, де зазначається, що магістр - це рівень, здобутий на основі кваліфікації бакалавра. З іншого боку, як сказала експерт у розмові з DW, реакція чиновників свідчить про небажання реформ у вищій освіті.

На думку адвоката Андрія Гука, й опитаних DW експертів з євроінтеграції, це гальмує в Україні й Болонський процес, адже університети повинні мати більшу автономію, у тому числі й щодо перехресного вступу. «У документах у рамках процесу йдеться про усунення перешкод між циклами освіти. А вимоги міністерства про відповідність напрямів бакалавра та магістратури і є суттєвою перешкодою», - підкреслює адвокат . Як наголосила Ярина Боренько, в багатьох системах перехід між циклами в межах суміжних дисциплін відбувається за рахунок відсотку предметів, обов'язкових при переході на вищий цикл. Приклад - філософ, який хоче поступати на політологію, повинен мати зарахованими 60% політологічних дисциплін в рамках бакалаврату.

Радянський підхід

У конфлікті між міністерством освіти та «Могилянкою» експерт з євроінтеграції Андрій Когут вбачає не інакше як повернення до радянської командно-адміністративної практики. Такі дії, на його думку, лише перешкоджають інтеграції України в європейський освітній простір. «Хочуть обмежити право вибору та змоги самостійного формування студентами та абітурієнтами своєї освітньої траєкторії», - зауважив Когут у розмові з DW.

Експерт занепокоєний, що таким чином буде обмежено академічну мобільність, яка є однією з базових засад Болонського процесу й розвитку вищої освіти. Тоді як у світі говорять про потребу міждисциплінарності, мобільності та інноваційності, в Україні, на думку Когута, навпаки намагаються все максимально зарегламентувати, обмежити, звузити.