Пияцтво на війні
20 березня 2015 р.Після трагічної аварії за участі українських військових у Костянтинівці на Донеччині, внаслідок якої загинула дитина, запроваджено "сухий закон". У жодному магазині чи кіоску, навіть у передмісті не продають спиртні напої, а особливо людям у формі, розповідає в інтерв’ю DW керівник громадської організації "Дельфін", волонтер Володимир Лаврик. Він каже, що не раз ставав свідком інцидентів зі зловживанням алкоголем. "Українські військові, які спричинили цю трагедію, були вщент п’яні, це я бачив на власні очі. Пиятика стала дуже болючою проблемою", - нарікає волонтер.
Негативний імідж
Володимир Лаврик припускає, що за допомогою алкоголю бійці знімають стрес, але їх поведінка часто стає неадекватною та приводить до трагедій. Найгірше, зауважує він, що мешканці, які і без того не надто підтримують проукраїнську позицію, уже побачили образ українського воїна у не найкращому світлі. І схилити їх на український бік щоразу стає важче, бо вичерпуються аргументи, пояснює співрозмовник.
Він переконаний, що влада має вдатися до більш жорстких дій. Приміром, повністю заборонити продаж алкоголю військовим у зоні АТО. За порушення заборони суворо карати підприємців та місцеве населення. А ще запровадити комендантську годину з вечора і до ранку, наголошує Володимир Лаврик.
Визнали, тепер треба діяти
Кожна шоста втрата у бою, кожна п’ята дорожня аварія, майже сто відсотків хуліганства та кожне десяте психічне захворювання серед військових спричинене зловживанням спиртними напоями, наводить статистику військовий експерт Аналітичного центру регіонального співробітництва Віталій Юрчук. "Це дані міністерства оборони, які представлені ще у грудні минулого року, - каже Юрчук. – Отже проблема давня і дуже болюча".
Експерт переконаний, що надмірне вживання алкоголю спостерігається далеко не у всіх частинах. "Все залежить від командирів на місцях. Де виховна робота поставлена на високий рівень, де рядові військові не мають надлишок вільного часу, де не приховують факти пияцтва і слідує покарання – там є дисципліна і порядок", пояснює Юрчук.
Війська, які вже довший час знаходяться на передовій, там ситуація з розпиванням міцних напоїв є більш серйозною, запевнив він. Небезпека ще й у тому, каже експерт, що місцеве населення, враховуючи їх негативне ставлення до уряду у Києві, завжди можуть скористатися такою слабкістю українських вояків і продати продукцію сумнівної якості.
Штрафи добре, але…
Нещодавно прийняті зміни до закону про посилення відповідальності військових за розпивання спиртних напоїв, можуть позитивно вплинути на поведінку армійців, вважає військовий експерт. Штрафи, розміри яких зросли у десятки разів, і нині становлять від 1,2 тисячі гривень і до майже п’яти тисяч є суттєвим стримуючим фактором, каже Юрчук. Притому, що командир вправі самостійно накласти грошове стягнення, без суду та експертизи.
Але одних штрафів надто мало, каже співрозмовник. "Це має бути комплекс заходів. Відбір мобілізованих має стати більш якісним, виховну роботу серед командирського складу треба посилити і цілком заборонити продаж алкоголю військовим", - пояснює експерт. Він також зазначає, що четверта хвиля мобілізаціє є якіснішою, чоловіки підійшли до служби більш зважено.
Роль командира
Вживають алкоголь здебільшого через те, що відчувають постійну напругу та стрес, пояснює поведінку військових психолог Ольга Уралова. Переживання, розлука з родиною – це той емоційний стан, який боєць намагається втамувати алкоголем, каже вона. І тут є велика потреба у просвітницькій роботі, бо здебільшого мобілізовані не знають базових речей про дію алкоголю. Психолог переконана, що велика доля участі у вирішенні проблеми пияцтва в зоні АТО залежить від командирів. "Саме командири корегують вільний час підлеглих і від того як комбат запропонує їм розрядитися і залежить поведінка солдата. Він мусить слідкувати за емоційним станом кожного і проводити просвітницьку роботу", - додала Уралова.
Іноземний досвід
Визначальним чинником поведінки є мотивація бійця, пояснює вона. Якщо мобілізований не вмотивований захищати країну, захищати родину, то ніякі штрафи не змусять його відмовитися від випивки.
З цією проблемою стикалися більшість воюючих держав, каже психолог, і українська влада може перейняти їх досвід. Приміром досвід Ізраїлю, де до кожного військового підрозділу входить двоє штатних психологів, так звані офіцери психологічного здоров’я. В Україні немає ані такої служби, ані схожих держпрограм, а психологічну підтримку на передовій надають здебільшого добровольці-психологи та капелани. А цього вкрай замало.