Активізація шахраїв - удар по волонтерському руху
18 березня 2015 р.23-річний львів’янин Ігор щодня виходить на роботу у певні години і за певним маршрутом. Молодий чоловік з волонтерською скринькою в руках у громадському транспорті розповідає про каліцтво бійця АТО і просить гроші на його лікування.
На запитання кореспондента DW про те, хто уповноважив його на збір пожертв, молодий чоловік вказує на скриньку. На скриньці - ксерокопія з адресами одного з благодійних фондів, банківський рахунок і контактний телефон, а також фото безрукого бійця. Потім юнак категорично заявляє: "Або просто фотографуєте, або спілкуємося уже анонімно".
Ігор не приховує, що збирання пожертв є його основним заробітком. "Я працюю десь три місяці, щодня отримую 200-250 гривень. У мене є усна домовленість з керівництвом - 30 відсотків від зібраних грошей", - розповідає молодий чоловік. Він каже, що за освітою автослюсар, але роботи немає, а такий заробіток запропонували знайомі.
"На лікування збираємо постійно, тільки прізвища змінюємо, але це вже не моя справа. Мене не цікавить, куди ці гроші йдуть, я здав і все. Кидають по-різному від гривні і до п’ятдесяти. Запитань майже ніхто не задає. Таких, що тихо обурюються, мало, але ми з ними не говоримо", - додає юнак, відвертаючи обличчя.
Співрозмовник уточнює, що на вулицях від його роботодавця працює вісім людей, всі мають чіткі інструкції поведінки і жалісливий текст для жертводавців. Молодик запевняє, що для нього це тимчасовий заробіток.
Переорієнтація на актуальні теми
Вуличних збирачів зі скриньками є чимало, каже в коментарі DW активістка волонтерської громадської ініціативи "Варта -1" Олена Тайлакова. Колись, каже вона, такі псевдоволонтери збирали гроші переважно на лікування дітей, але тепер специфіка розширилася, в дію пішли нові тренди, як то, приміром, військова тематика і чим жалісливіше - тим краще. Збирають практично на все: на протези, на реабілітацію, на лікування, на амуніцію, на продукти в зону АТО, на потреби родин загиблих бійців і таке інше. Справжні волонтерські організації мають зазвичай сталі місця збору коштів та інших пожертв, каже активістка, а шахраї практикують рухомі скриньки.
У прес-службі управління міліції Львівщини на запит DW підтвердили, що на вулицях міста і в районах області справді були виявлені поодинокі шахраї з волонтерськими скриньками. Водночас звернень від громадян про те, що їх пожертви пішли не за призначенням практично немає, кажуть правоохоронці. Вони пояснюють це тим, що люди кидають і не задумуються, не цікавляться документами, адресами фондів, адресами отримувача.
Потрібні законодавчі зміни
Шахраїв, які з власної ініціативи збирають пожертви, не так вже й багато, запевняє адвокат Георгій Лісний. Здебільшого видурюванням займаються нечисті на руку фонди, які відкрито дають оголошення з пропозиціями підзаробити, каже правозахисник. "Це дуже вигідний бізнес, і майже без вкладань. Куди пішли зібрані гроші ніхто не зможе перевірити, якщо конкретна особа не напише заяву в міліцію про зроблену цільову пожертву. А ще пожертви не оподатковуються, що заохочує шахрайські фонди", - каже Лісний.
Більше того, закон не зобов’язує благодійні фонди публікувати звіти про надходження і витрати, нагадує адвокат і зауважує, що повна відсутність контролю є додатковим полем для зловживань. Контроль за діяльністю фондів треба законодавчо вдосконалити, переконаний Лісний. В іншому випадку правоохоронці залишаться безсилі у боротьбі з псевдоволонтерством.
Удар по волонтерському руху
Псевдоволонтерство завдає серйозного удару по волонтерському руху в цілому, переконана координатор громадської ініціативи "Допомога армії України" Наталія Шелестак. "Ми виявляли шахраїв, які використовували наші реквізити, також наших активістів намагалися переманити в інші фонди на зарплату", - каже Шелестак.
Людям, які вирішили зробити пожертву, адвокат Георгій Лісний радить спочатку переконатись у серйозності фонду, який збирає гроші. Для цього варто зайти на інтернет-сторінку фонду, звернути увагу на звіти організації, на її партнерів і скільки часу фонд працює. А ще краще, наголосив Лісний, прийти в офіс організації і на власні очі побачити її активність.