За що посол України образився на президента Німеччини

22 червня виповниться 80 років з моменту нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вирішив з нагоди цієї річниці нагадати в першу чергу про долю радянських військовополонених, загиблих у таборах нацистів.

У понеділок, 14 червня, він відвідав меморіал "Табір Зандбостель" у Нижній Саксонії, де в роки Другої світової війни утримували понад 300 тисяч військовополонених, у тому числі понад 70 тисяч червоноармійців, багато з яких померли від виснаження, голоду і хвороб. Там він поспілкувався з родичами колишніх радянських військовополонених і поклав вінок на табірному цвинтарі.

А зі своєю головною промовою з нагоди річниці нападу гітлерівської Німеччини на СРСР Штайнмаєр виступатиме у п'ятницю, 18 червня, на відкритті виставки "Масштаби одного злочину. Радянські військовополонені у Другій світовій війні", організованої в музеї "Берлін-Карлсгорст", що до возз'єднання Німеччини називався "Музеєм капітуляції".

Музей "Берлін-Карлсгорст"

Ця промова на відкритті виставки, йдеться на сайті Адміністрації президента, стане центральним заходом глави держави з нагоди 80-ї річниці німецького нападу на Радянський Союз. Штайнмаєр "буде першим федеральним президентом, який відвідає німецько-російський музей "Берлін-Карлсгорст", вказує його пресслужба і нагадує, що "сьогоднішній музей є тим історичним місцем, де 8 травня 1945 року було підписано капітуляцію німецького вермахту".

Враховуючи й досі чинні в Німеччині у зв'язку з пандемією COVID-19 обмеження, присутніми на виступі президента в музеї будуть всього дещо більш ніж три десятки осіб. Запрошення були розіслані, зокрема, всім 15 послам країн, що входили до складу колишнього СРСР.

В адміністрації Штайнмаєра підкреслюють, що у своїй промові він нагадає про всіх жертв німецької війни з СРСР і геройство всіх солдатів Червоної Армії, які билися за звільнення Європи від націонал-соціалізму. "При цьому не буде забута жодна група жертв", - заявив представник президента. "Особливо важливо, щоб пам'ять про жахи німецької війни на знищення не призводила до нових розколів і національних суперечок", - зазначив він. 

Штайнмаєр, "Північний потік-2" і війна з СРСР

Спостерігачі вважають, що Штайнмаєр у своїй промові, зверненій до представників усіх пострадянських країн, постарається згладити, м'яко кажучи, незручність, яка виникла у лютому цього року. Тоді в інтерв'ю газеті Rheinische Post президент виступив на захист суперечливого російсько-європейського газопровідного проєкту "Північний потік-2" і навів як аргумент історичну відповідальність Німеччини за напад нацистів на Радянський Союз.

Це інтерв'ю викликало різкий протест у Києві, який виступає проти "Північного потоку-2", вважаючи його геополітичним проєктом російського президента, що підриває інтереси України та посилює залежність Європи від російських енергоносіїв.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав тоді аргументацію Штайнмаєра "цинічною", заявив про неприпустимість "приписувати виключно Росії мільйони радянських жертв німецької війни на знищення і поневолення", не згадуючи при цьому про багатомільйонні втрати України, що входила тоді до складу СРСР.

Відмова посла на трьох сторінках

Якщо у Штайнмаєра і був задум цього разу зберегти баланс і догодити всім пострадянським країнам, постраждалим у роки війни з нацистською Німеччиною, то успіхом він не увінчався. Андрій Мельник у різкій формі відповів відмовою на запрошення взяти участь у церемонії відкриття виставки з виступом федерального президента.

У листі на трьох сторінках на ім'я директора музею Єрґа Морре (Jörg Morre) він висловив своє обурення тим фактом, що головний захід за участю федерального президента проводиться в музеї, який називається німецько-російським. "З точки зору України, це образа", - вказує Мельник. "Такий байдужий підхід служить ще одним підтвердженням браку розуміння почуттів і душевного стану українців, яких не помічають як націю, що зазнала одних із найбільших жертв", - пише він далі.

Читайте також: Мельник: У пам'яті Німеччини є біла пляма щодо злочинів нацистів в Україні

Посол пише директору, що назва музею - німецько-російський - "повністю вводить в оману", адже його головна експозиція присвячена війні проти Радянського Союзу, а така назва "фактично ототожнює СРСР з Росією, що є неприпустимим підтасовуванням історії".

Читайте також: Посол України у ФРН закинув німецьким лівим фальсифікацію історії

На флагштоках перед музеєм - прапори чотирьох держав

У розмові з кореспондентом DW Єрґ Морре висловив жаль щодо рішення українського посла, але сама відмова його не дуже здивувала. "Після анексії Криму і початку фактичного стану війни між Україною і Росією, - сказав він, - посол України перестав приходити на наші заходи". Сам же музей, який заведено називати німецько-російським і так він іменується на своєму сайті, в німецькому музейному реєстрі вказаний просто як "Берлін-Карлсгорст".

Після 1991 року концепцію нової постійної експозиції колишнього музею капітуляції і справді розробляла німецько-російська експертна комісія, але в 1997 році до роботи від імені України приєднався тодішній київський "Музей Великої Вітчизняної війни" (нині "Музей України у Другій світовій війні"). А рік по тому - і білоруський "Музей Великої Вітчизняної війни" у Мінську.

Обидва ці музеї, як і раніше, входять до числа 17 інституційних членів суспільно корисного об'єднання "Музей Берлін-Карлсхорст", що керує музеєм. Тож у цьому об'єднанні - представники чотирьох держав, і на флагштоках перед будівлею музею теж майорять чотири прапори - Білорусі, Німеччини, Росії та України.

Читайте також: Посол України у ФРН відмовився від участі в церемонії в Берліні спільно з послом РФ

Щоправда, визнав Морре, російська сторона представлена ширше, а після 2014 року директор київського музею взагалі перестав їздити в Берлін, але всю документацію і звіти він отримує, та й сам Морре, за його словами, часто буває в Києві. "Шкода, - каже він, - що на церемонії у п'ятницю не буде представника однієї з країн, до яких звертатиметься президент Німеччини".

В уряді ФРН та Адміністрації президента критику посла відкидають

Шкодують через відмову українського посла і в уряді Німеччини. Відповідаючи в середу, 16 червня, на запитання кореспондента DW, представниця МЗС ФРН Марія Адебар (Maria Adebahr) заявила, що повідомлення ЗМІ з цитатами з листа Мельника викликали у німецьких дипломатів "певний подив".

Що стосується німецької культури пам'яті, сказала вона, то для німецького уряду видається особливо важливим не виключати жодну з груп жертв тієї війни. У зв'язку з цим Адебар процитувала виступ міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса (Heiko Maas) в Бундестазі 9 червня під час дебатів з нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз, в якому він нагадав про "немислимі жертви" у всіх пострадянських країнах, у тому числі, звісно, і в Україні.

В адміністрації самого федерального президента теж шкодують і вважають критику, якій посол України піддав німецьку культуру пам'яті, абсолютно невиправданою. "Своїми огульними звинуваченнями він (Мельник. - Ред.) робить погану послугу виправданим інтересам його країни й німецько-українським відносинам", - заявив представник Штайнмаєра, переконаного в тому, що "пам'ять про ту війну повинна мати об'єднавчий ефект незалежно від усіх розбіжностей і конфліктів".