Yolocaust - селфі на кістках як привід замислитись

Хтось перестрибує через кам'яні брили, інші позують для невимушеної фотосесії. За винятком британських туристів Кейт і Джемі. "Це дуже вражаючий меморіал", - ділиться враженнями Джемі. Його подруга щойно також зробила кілька його фотографій, однак на них він не посміхається. "Це місце - як кладовище", - каже відвідувач із Великобританії.

Зведений у стилі деконструктивізму меморіал жертвам Голокосту в Берліні відкрився у 2005 році. Він розкинувся на площі 19 тисяч квадратних метрів, а його 2711 прямокутних брил мають символізувати впорядковану систему, яка не піддається людському розумінню. За задумом творця, стели, які в центрі архітектурної композиції сягають чотирьох метрів заввишки, мають створювати у відвідувача відчуття розгубленості та дезорієнтації. 

Та у багатьох туристів знайшовся свій погляд - дехто тут стрибає, влаштовує пікніки, хтось займається йогою або усміхнено позує для фото, яке потім гордо виставляє в соцмережі із підписом "Стрибаємо на мертвих євреях у меморіалі Голокосту". Митцеві Шахаку Шапірі прикро спостерігати за тим, що такі відвідувачі нехтують елементарною повагою до пам'яті шести мільйонів жертв Голокосту.

28-річний Шапіра, чий дідусь пережив Голокост, вирішив у досить радикальний і контроверсійний спосіб привернути увагу до цього явища. Молодий митець та літератор зібрав у відкритому доступі в соцмережах фотографії таких-от "танців на кістках" і зробив фотоколажі, наклавши архівні історичні зображення з концтаборів та масових поховань з ефектом "до" і "після". Рух комп'ютерної мишки - і усміхнена молода дівчина вже позує на тлі гори трупів.

Пообідати серед кам'яних брил

Свій проект, покликаний нагадати про первинний задум меморіалу, митець назвав Yolocaust. Назва є поєднанням часто вживаної абревіатури YOLO (you only live once - живеш тільки раз) та слова Голокост. У розмові з газетою Berliner Zeitung Шапіра висловив сподівання, що його проект все-таки змусить людей задуматися над первинним значенням цього місця.

Про Шапіру заговорили ще два роки тому, після того як він задокументував антисемітський інцидент у берлінському метро і навіть сам зазнав нападу з боку роз'яреного натовпу. Невдовзі вийшла його сатирична книга "Це ще можна написати! Як я став найбільш німецьким євреєм у світі".

Британський турист Джемі вважає, що цей проект шокує, однак від необхідний. "Деякі туристи тут стрибають по брилах. Я б ніколи цього не робив", - каже він.

Хоча ця проблема насправді не нова. Вже після відкриття меморіалу точилися дискусії про приписи поведінки у цьому місці. Вмонтовані у землю таблички застерігають відвідувачів від споживання тут горілчаних напоїв, вигулювання собак та стрибків. Автор меморіального проекту, американський архітектор Пітер Айзенман вважає додаткові обмеження зайвими: "Навіщо забороняти їсти у меморіалі? Якраз якщо люди ходитимуть туди у тому числі й їсти, то ми чогось досягли".

Ізраїльська туристка такого ставлення не розуміє. Зрештою, як і всього берлінського меморіалу. "Він дуже абстрактний. Навіть не знаю, як його сприймати. Хоч він і чудовий, але що він має мені сказати?" - запитує дівчина. При цьому вона додає, що проект Шапіри вважає конче потрібним.

Меморіалу ж і насправді бракує інформативної складової. Подекуди є таблички з інформацією. Але загалом відвідувачі тут сам на сам із собою. Докладні пояснення і брошури можна знайти в підземному інфоцентрі. Але про його існування знає далеко не кожен.

Присвята "улюбленому неонацистові"

"Між цими брилами так кльово носитися. Що це за місце? Гадки не маємо. Ми не знайшли тут інформації", - поділились враженнями дві шведські туристки, які вже встигли завершити свою бурхливу фотосесію.

Любителі подібної поведінки упізнали себе на сторінках проекту Шапіри, який став справжнім хітом інтернету. Лише за перші півдоби після запуску його відвідали близько 500 тисяч разів, а загалом на сторінку завітали понад 2,5 мільйона осіб.

Ті, в кого прокинулися докори сумління, могли запросити в автора видалення фото. Для цього їм треба було надіслати електронного листа на адресу, яку можна перекласти як "відкретинь мене". Опцією скористалися усі без винятку 12 "героїв" проекту, запросивши видалення. "Майже всі вони зрозуміли меседж, перепросили та вирішили видалити свої селфі із власних сторінок у Facebook та Instagram", - зазначив митець. Крім того, автор отримав безліч повідомлень зі словами підтримки від дослідників Голокосту, вчителів, колишніх працівників меморіалу та "злих людей, які надіслали фото своїх друзів та родичів для обробки у Photoshop". Найбільш промовисті листи Шапіра опублікував, серед них і мейл від автора підпису до фото "Стрибаємо на мертвих євреях" із вибаченнями й поясненнями. Цією публікацією митець завершив проект - принаймні поки що. 

Шапіра також зазначив, що присвятив Yolocaust "своєму улюбленому неонацистові" Бйорну Геке (Björn Höcke) - голові правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" у Тюрингії. Днями політик викликав обурення через свій виступ у Дрездені, під час якого він назвав меморіал у Берліні "пам'ятником ганьби".