Як війна в Україні змінить Конституцію Німеччини
9 червня 2022 р.
Перші уроки війни: міністерка внутрішніх справ ФРН анонсує внесення поправок до Основного закону країни, а авторитетний експерт із мас-медіа закликає змінювати навчальні плани за прикладом Фінляндії.
Прямуючи до сцени, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser) змушена обходити блогерів, що сидять на підлозі. Тому що примоститися більше нема де: всі місця зайняті, всі проходи забиті людьми, вхід до переповненої зали припинили, черга з охочих потрапити на виступ міністерки розтяглася на десятки метрів.
На першій після пандемії конференції re:publica, присвяченій соціальним мережам та інформаційним технологіям, буквально не проштовхнутися. Тема доповіді Фезер: Наслідки війни в Україні для цифрової Німеччини.
МВС ФРН анонсує поправки до конституції
Як один із ключових викликів міністерка назвала масовані кампанії з дезінформації, ініційовані з-за кордону. Приклади - повідомлення про те, що Росія стягувала війська до кордону з Україною нібито не для того, щоб атакувати сусідню країну, а також заяви про якихось "нацистів", які захопили владу в Києві, і начебто русофобії, що нібито панує в Німеччині. Подібні масовані маніпуляції громадською думкою Фезер вважає загрозою демократії. Для оперативного реагування на такі "вкидання" уряд Німеччини створив оперативний штаб.
Другий виклик, за словами урядовиці, - кібербезпека, оскільки атаки хакерів однієї зі сторін конфлікту на інфраструктуру іншої можуть завдати шкоди третім країнам. Як приклад Фезер навела випадок із втратою контролю над парком вітрогенераторів у Німеччині, що стало наслідком атаки хакера на український супутник Viasat.
Для захисту об'єктів критичної інфраструктури потрібні активніші заходи, причому на федеральному рівні. Але з особливостей політичної системи ФРН повноваженнями із відбиття кібератак наділена влада земель, а не федеральна влада. Для перерозподілу цих повноважень на користь Берліна будуть потрібні поправки до Основного закону Німеччини, робота над якими йде, повідомила міністерка.
Глава МВС: "Україна - значно більш цифрова країна, ніж Німеччина"
Крім цього, вона, не заглиблюючись у деталі, згадала активні заходи впливу на адміністраторів російського месенджера Telegram, завдяки яким німецька влада змогла домогтися закриття 68 каналів, у яких поширювалися заклики до насильства щодо вірусологів, які консультували уряд у розпал пандемії ковіду.
"Україна - значно більш цифрова країна, ніж ми!" - заявила міністерка наприкінці своєї доповіді. За її словами, українці набагато більше звикли отримувати послуги держави через інтернет. І тому дедалі більше німецьких відомств у справах іноземців надають українським біженцям можливість подати онлайн заявку на дозвіл на проживання.
Але тут інша халепа. У Німеччині немає єдиного реєстру даних прописки (оскільки це питання перебуває у компетенції земельної, а не федеральної влади). Тому закон зобов'язує осіб, які претендують на набуття статусу біженця, не залишати межі регіону, влада якого розглядає їхнє клопотання.
Читайте також: Цифровізація хаосу. Чому в Україні "течуть" персональні дані
Подібні "аналогові бар'єри" з минулого заважають впровадженню сучасних цифрових рішень, констатує Фелікс Ольденбурґ (Felix Oldenburg), голова правління благодійного проекту gut.org. За його словами, на онлайн-порталі Unterkunft-Ukraine.de було зібрано десятки тисяч пропозицій про надання житла для біженців, які прибувають до Німеччини - і заборона на переїзд в інший регіон після подання заяви на статус біженця лише ускладнила інтеграцію українців у Німеччині.
Медіаексперт: Німеччині потрібна медіаосвіта за фінським зразком
На іншому майданчику конференції виступав фахівець із мас-медіа, професор Університету Тюбінгена Бернгард Перксен (Bernhard Pörksen). Тема його доповіді - своєчасна та ефективна протидія дезінформації та пропаганді. За словами Перксена, російське керівництво проводить "дикий експеримент у сфері мас-медіа", метою якого є створення "цифрової залізної завіси".
Професор із Тюбінгена пропонує німцям використовувати три ключові інструменти для протидії дезінформації та пропаганді. По-перше, застосовувати в політичній комунікації методи комунікативної психології - спілкуючись з "жертвами пропаганди", не налаштовувати співрозмовників проти себе, а налаштовувати їх позитивно, створюючи атмосферу поваги та довіри. І лише потім аргументовано висловлювати свою думку. Як зразково-показове застосування таких технологій професор Перксен навів відеозвернення Арнольда Шварцнеггера до його російських шанувальників, опубліковане 17 березня 2022 року.
По-друге, Бернгард Перксен закликає змістити акцент на зусиллях боротьби з фейками і пропагандою на превентивні заходи - профілактика обману набагато ефективніша, ніж боротьба з уже поширеною дезінформацією. Для цього він закликає заповнювати медійний простір власними наративами ще до того, як протилежна сторона почне розповсюджувати дезінформацію.
Читайте також: Шпигуни з РФ, антиваксери та ультрас: контррозвідка про загрози для Німеччини
Як приклад того, як може і має працювати освіта у сфері мас-медіа, Бернгард Перксен наводить Фінляндію, де після приєднання Криму до Росії було радикально переглянуто шкільну програму - було запроваджено предмети, які розвивають критичне мислення та медіаграмотність. Подібні уроки не завадили б і німецьким школярам, вважає Перксен, однак і тут усе впирається у федералізм - формуванням шкільних програм займається регіональна, а не центральна влада.
І тут - і це, як вважає професор із Тюбінгена, третій висновок із воєнних дій в Україні - особливу роль відіграють самі журналісти, які не мають права ставитися до своєї професії просто як до джерела заробітку. "Журналістика - це більше, ніж просто професія, - упевнений Перксен. - Це свого роду етичний кодекс, заснований на усвідомленні того, що ми живемо в добу, коли кожна окрема особистість - джерело новин".