Звіт контррозвідки ФРН: шпигуни з РФ, антиваксери та ультрас

"Ми захищаємо внутрішню безпеку та внутрішній світ у Німеччині від російського шпигунства, спроб чинити вплив, від брехні та військової пропаганди", - заявила у вівторок, 7 червня, міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser), представляючи на пресконференції в Берлін звіт Федерального відомства з охорони конституції (BfV) за 2021 рік.

Торік ще не було повномасштабної війни Росії проти України. Проте вже у 2021 році ця німецька спецслужба зафіксувала помітне нарощування російських зусиль щодо дестабілізації внутрішньої ситуації у Німеччині. Тепер же, додала міністрека, "з початком російської агресії проти України загроза набула нового виміру".

Ковід-дисиденти - нова загроза німецькій державі?

Найбільшу загрозу демократичному устрою Німеччини в BfV у 2021 році, як і раніше, бачили з боку німецьких правих екстремістів, кількість яких зросла до 33 900, а готових до насильства - до 13 500. Цього року правими ультрасами було скоєно приблизно 20 200 правопорушень. Але особливо турбує Ненсі Фезер та обставина, що "праві екстремісти намагалися використовувати у своїх цілях не лише протести проти заходів у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби, але й повінь у липні 2021 року (внаслідок якої загинули сотні людей в Німеччині. - Ред.), а тепер вони намагаються робити це знову, використовуючи агресивну війну Путіна та її наслідки".

Торік Німеччиною прокотилася хвиля масових і часто аж ніяк не мирних протестів проти антиковідних заходів уряду. Їхні учасники в принципі ставлять під сумнів легітимність держави та її інститутів, поширюють всілякі теорії змови та антисемітські домисли, закликають до насильства і навіть убивств політичних діячів. Кульмінацією стало вбивство ковід-дисидентом у вересні 2021 року касира бензоколонки, який попросив покупця одягнути захисну маску.

При цьому, однак, визнала Фезер, цих людей важко віднести до певного політичного спектру - правих чи лівих екстремістів, рейхсбюргерів. Тому BfV і виділив непримиренних антиваксерів та ковід-диссидентів в окрему групу осіб, які загрожують внутрішньому світу Німеччини.

Читайте також: Що і хто стоїть за протестами проти антиковідних заходів у Європі?

Німецькі антиваксери та російська пропаганда

"Їх не можна розсортувати за звичними класичними правими або лівими шухлядами, - пояснив глава BfV Томас Гальденванґ (Thomas Haldenwang). - Вони не мислять такими категоріями, вони в принципі відкидають наявну німецьку державність як таку, виступають за іншу, але не окреслюють, яку саме". При цьому в Саксонії або Тюрінгії, за його словами, в антиковідних протестах домінували праві екстремісти, а на півдні країни, у Баден-Вюртемберзі - езотерики та конспірологи всіх мастей, яких не можна віднести до прихильників крайньоправих ідей.

Не останню роль у нагнітанні антиковідних пристрастей зіграла і російська пропаганда. "Ми бачили вплив російської пропаганди, можу зазначити насамперед телепередачі Russia Today, присвячені питанню обов'язкової вакцинації, - відповіла Фезер на питання DW. - Там велася дуже активна робота проти такого заходу, що було дуже помітно".

Томас Гальденванґ, своєю чергою, вказує на певну гнучкість екстремістських учасників таких протестів, їхню готовність шукати та знаходити нові теми. "Зараз ця протестна активність різко падає, але їхні учасники відчайдушно шукають нові відповідні теми, - заявив він. - Вони тепер звертають свої погляди і на російську агресивну війну проти України, шукають позицію, яка могла б стати також темою для виступів проти демократії".

Читайте також: Екскерівник німецької розвідки застеріг від посилення шпигунської діяльності РФ у ФРН

Шпигунство та спроби обійти санкції

Окремий розділ звіту BfV за 2021 рік присвячений операціям закордонних спецслужб у Німеччині. "Рівень шпигунства проти Німеччини тепер анітрохи не нижчий, ніж під час конфлікту між Сходом і Заходом до 1990 року, - констатував Гальденванґ. - При цьому знову чітко йдеться про системне протистояння".

Відмінність у тому, що до класичного шпигунства тепер додалися кібератаки, які стали стандартними інструментами закордонних спецслужб. На тлі війни Росії проти України BfV виходить із подальшої активізації російських спецслужб у Німеччині. "На даний момент, - заявив голова відомства. - Ми вважаємо підвищеним ризик кіберсаботажу підприємств німецької критичної інфраструктури". Те саме стосується нарощування спроб обійти санкційний режим, запроваджений Заходом у відповідь на російську агресію проти України.

За словами Ненсі Фезер, німецька контррозвідка уважно відстежує засоби та методи шпигунства, якими користується російський уряд. "Саме тому наприкінці квітня (2022 року. - Ред.) ми видворили 40 співробітників російського посольства в Берліні, щодо яких ми змогли встановити їхню приналежність до російських спецслужб".

Читайте також: Спецслужби Росії посилюють втручання за кордоном

Атаки на вибори до Бундестагу не було

Попри тривожні очікування німецька контррозвідка не зафіксувала конкретних спроб ззовні вплинути на виборчу кампанію до виборів у Бундестаг у вересні 2021 року. "Проте напередодні виборів до Бундестагу 2021 року стало очевидно, що насамперед Росія використовує свій апарат дезінформації та пропаганди для формування спотвореного та ненависного уявлення про демократичні партії та політиків", - заявила Ненсі Фезер.

Більш активним, за її словами, було на той час і хакерське угруповання Ghostwriter, за яким, як вважають у Німеччині, стоїть російська військова розвідка ГРУ.